вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"16" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3581/21
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали
за заявоюКомунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія»
доШевченка Сергія Сергійовича
провидачу судового наказу
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла заява Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» про видачу судового наказу про стягнення з Шевченка Сергія Сергійовича на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» 1778,34 грн. заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води і водовідведення та технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи від 10.10.2018 № 270/1223/ВБС та 227 грн. витрат зі сплати судового збору.
В заяві про видачу судового наказу КП «Броваритепловодоенергія» зазначає про те, що між ним та Фізичною особою-підприємцем Шевченком Сергієм Сергійовичем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води і водовідведення та технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи від 10.10.2018 № 270/1223/ВБС. За даним договором, у зв'язку з неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Шевченком Сергієм Сергійовичем своїх договірних зобов'язань щодо повного розрахунку за надані йому послуг централізованого опалення за грудень 2018 - квітень 2019 та технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж за травень 2019, утворилася заборгованість, сума якої заявлена до стягнення.
Заявником повідомлено про те, що 31.05.2019 відбулася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Сергійовича . Підставою припинення підприємницької діяльності вказано - власне рішення. Під час дослідження матеріалів заяви про видачу судового наказу, судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань від 06/12/2021 № 188383446432 та підтверджено факт припинення підприємницької діяльності боржника.
Комунальне підприємство в заяві про видачу судового наказу, аналізуючи зміст ст. 51, 52, ст. 598-609 ЦК України, ст. 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, що діяла на момент припинення підприємницької діяльності боржника), зазначає про те, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
В зв'язку з вищевикладеним, КП «Броваритепловодоенергія» просить суд заявлену до стягнення суму стягнути, саме з фізичної особи Шевченка Сергія Сергійовича .
Керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов, укладеного між ними господарського договору, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 05.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 09.10.2019 № 127/23144/18, заявник вважає, що подана ним заява має розглядатися господарським судом.
Враховуючи те, що відсутній спір щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості, а також те, що її розмір не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, заявник звернувся до суду в порядку наказного провадження.
Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу суд, зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці (ч. 3 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України).
В ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ці приписи законодавства є спеціальними, такими що підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Заявнику потрібно звернути увагу на те, що викладена позиція Великої Палати Верховного Суду, на яку він посилається у своїй заяві про видачу судового наказу була сформована на основі справ розглянутих в порядку позовного провадження. У даному ж випадку КП «Броваритепловодоенергія» звернулося з заявою про видачу судового наказу, яка розглядається в наказному провадженні.
Заявник вказуючи в якості боржника саме фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця не бере до уваги, ту обставину, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, а також те, що наказне провадження має чіткі, формальні межі які не дозволяють врахувати наведені заявником обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до спірних правовідносин процедури наказного провадження.
Частиною 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, які є підставами для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених до стягнення вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 Господарського кодексу України, у зв'язку з тим, що КП «Броваритепловодоенергія» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води і водовідведення та технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи від 10.10.2018 № 270/1223/ВБС, з Шевченка Сергія Сергійовича - фізичної особи, яка згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинила підприємницьку діяльність та втратила статус суб'єкта господарювання, суд відмовляє КП «Броваритепловодоенергія» у видачі судового наказу.
Водночас, відмовляючи КП «Броваритепловодоенергія» у видачі судового наказу, суд зазначає, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Враховуючи позицію Верховного Суду, на яку заявник посилається у заяві про видачу судового наказу, комунальному підприємству для подальшого захисту своїх прав, слід звернутися до господарського суду в порядку позовного провадження.
Також, суд звертає увагу КП «Броваритепловодоенергія», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 12, ст. 147, ст. 148 ст. 1ст. 150, 152, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити Комунальному підприємству Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Шевченка Сергія Сергійовича на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» 1778,34 грн. заборгованості за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої, холодної води і водовідведення та технічного обслуговування внутрішньо-будинкової системи від 10.10.2018 № 270/1223/ВБС та 227 грн. витрат зі сплати судового збору.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Ю.В. Подоляк