вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
м. Київ
"16" грудня 2021 р. Справа № 911/3584/21
Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши
заяву Фермерського господарства «ОРЕЛ+К»
про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та забороні Яготинській міській раді та іншим особам вчиняти дії
Без виклику учасників судового процесу;
06.12.2021 до Господарського суду Київської області від Фермерського господарства «ОРЕЛ+К» надійшла заява про забезпечення позову до Яготинської міської ради та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначена заява була передана на розгляд судді Сокуренко Л.В..
У заяві про забезпечення позову Фермерського господарства «ОРЕЛ+К» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- Накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3225586500:01:001:0083, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478067332040 та земельну ділянку кадастровий номер 3225586500:03:007:0061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478035532040.
- Заборонити Яготинській міській раді приймати будь-які рішення (нормативно-правові акти індивідуальної дії) про відчуження, передання в оренду, використання, надання у власність та вчиняти інші дії щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3225586500:01:001:0083, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478067332040 та земельною ділянкою кадастровий номер 3225586500:03:007:0061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478035532040, а також земельних ділянок, які утворились (в тому числі шляхом поділу) із земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:01:001:0083, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478067332040 або із земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:03:007:0061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478035532040.
- Заборонити Яготинській міській раді приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (яка утворилась із земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:01:001:0083, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478067332040 або із земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:03:007:0061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478035532040) та надання її у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20
- Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам,іншим особам та органам та будь-яким іншим третім особам, яки виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, вносити зміни в Державним земельний кадастр (Держгеокадастр) в тому числі щодо створення нових номерів (поділ) на земельні ділянки, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:01:001:0083, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478067332040 та земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:03:007:0061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478035532040.
Дослідивши зазначену заяву Фермерського господарства «ОРЕЛ+К» про забезпечення позову, господарський суд встановив наступне.
Як на підставу для задоволення поданої заяви Фермерського господарства «ОРЕЛ+К» посилається на наступне.
За твердженням заявника, 17.12.2012 між Яготинською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_21 були укладені договір оренди землі кадастровий номер 3225586500:01:001:0083 від 17.02.2012 та договір оренди землі кадастровий номер 3225586500:03:007:0061 від 17.02.2012
18.12.2013 ОСОБА_21 одноособово створила Фермерське господарство «ОРЕЛ+К». Таким чином, на думку заявника, права та обов'язки орендаря за вказаними договорами оренди з моменту реєстрації Фермерського господарства «ОРЕЛ+К» перейшли від ОСОБА_21 до Фермерського господарства «ОРЕЛ+К».
За заявою Яготинської міської ради державним реєстратором відділу реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Яготинської міської ради Козинцем С.С. було безпідставно прийнято протиправні рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень на підставі яких в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:01:001:0083, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478067332040 та земельної ділянки кадастровий номер 3225586500:03:007:0061, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2478035532040 за договором оренди землі кадастровий номер 3225586500:01:001:0083 від 17.02.2012 та договором оренди землі кадастровий номер 3225586500:03:007:0061 від 17.02.2012, що укладені між Яготинською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_21 .
Заявник стверджує, що 28.10.2021 Яготинською міською радою було прийнято низку рішень, якими третім особам по даній справі надано дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у приватну власність для ведення особистого селянського господарства та, що рішення стосуються саме вказаних вище земельних ділянок.
Таким чином, на думку заявника, існує велика вірогідність того, що Яготинська міська рада та/або треті особи по даній справі, до вирішення спору по суті, вчинять дії, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішень суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Фермерського господарства «ОРЕЛ+К».
Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши вищевказані доводи заявника щодо необхідності забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України до подання позовної заяви заява про забезпечення позову подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Разом з цим суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості підстав самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Слід відзначити, що в самій заяві заявник, обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову, вказує, що вказаними підставами в подальшому будуть обґрунтовуватись позовні вимоги.
З огляду на пояснення заявника, викладені у заяві, суд констатує, що доводи, якими останній обґрунтовує свої вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову є аналогічними тим, що в майбутньому стануть обґрунтуванням самого позову, а перевірка судом таких доводів на даний час фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.
Так, слід зауважити, що питання, на які, аргументуючи заяву про забезпечення позову, звертає увагу заявник, слід вирішувати на стадії розгляду спору по суті.
Таким чином, обставини, на які звертає увагу заявник, не можуть бути встановлені судом на стадії господарського процесу ще до відкриття провадження у справі та початку розгляду справи по суті.
З врахуванням зазначених вище обставин, суд, здійснивши оцінку доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, дійшов висновку, що у задоволенні заяви Фермерського господарства «Орел+К» про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства «ОРЕЛ+К» про забезпечення позову.
2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя Л.В. Сокуренко