ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2021Справа № 910/15234/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна"
про стягнення 17 843,26 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" (далі - відповідач) про стягнення 17 843,26 грн. пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між сторонами 28.11.2019 року договору поставки № 53-129-01-19-01998 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року відкрито провадження у справі № 910/15234/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.
26.10.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" від 23.10.2021 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення у повному обсязі вимог позивача з огляду на те, що поставка більшої частини продукції за укладеним між сторонами договором була здійснена відповідачем вчасно. У той же час умова означеного правочину щодо строку поставки продукції протягом 10 робочих днів з моменту укладення договору, викладена у додатку № 1 до цього правочину, є нікчемною, оскільки не відповідає змісту тендерної пропозиції, де строк поставки товару зазначено до 18.12.2019 року. Крім того, у наведеному відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" на підставі статті 233 Господарського кодексу України просило суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 0 гривень.
Інших клопотань чи заяв, зокрема, по суті справи, від сторін до суду не надходило.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
24.09.2019 року позивач оприлюднив оголошення про проведення процедури відкритих торгів (UA-2019-09-24-000858-c ? a9f50f21a2e14cc2b70d4b6bb50a3fed) з публікацією в електронній системі Prozorro за предметом закупівлі: ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-24-000858-c).
У наведеній публікації, крім іншого, зазначено опис окремої частини або частин предмета закупівлі: 129.738 т; світлі нафтопродукти для ВП ЮУАЕС (джерело фінансування закупівлі - власні кошти підприємства); місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: Україна, відповідно до документації; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 18 грудня 2019 року; ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти.
За результатами проведення означеної закупівлі її переможцем (з урахуванням протоколу розкриття тендерних пропозицій та повідомлення про намір укласти договір) було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" з ціновою пропозицією 3 448 436,04 грн.
28.11.2019 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" (постачальник) було укладено договір поставки № 53-129-01-19-01998 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити світлі нафтопродукти виробництва ПАТ "Укртатнафта", Україна; АТ "Сизранський НПЗ", РФ; АТ "Куйбишевський НПЗ", РФ;
АТ "Новокуйбишевський НПЗ", РФ; Філіал ПАО "АНК Башнефть", "Башнефть-Новойл" РФ; Філіал ПАО "АНК Башнефть", "Башнефть-УНПЗ" РФ; Філіал ПАО "АНК Башнефть", "Башнефть-Уфанефтехим" РФ; для потреб ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
За умовами пункту 1.3 цього правочину обсяги закупівлі продукції можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Умови Договору можуть бути змінені в порядку, встановленому чинним законодавством, з урахуванням вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 1.4 Договору).
Згідно з розділом ІІІ Договору його сума складає 3 448 436,04 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 574 739,34 грн. Ціна за одиницю продукцію встановлена в національній валюті України і зазначена в Специфікації. В ціну продукції включені витрати, пов'язані з виготовленням продукції, доставкою вантажоодержувачу, гарантійними зобов'язаннями. Ціна на продукцію може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Пунктом 5.1 означеної угоди передбачено, що строк поставки продукції зазначений в Специфікації. За погодженням з покупцем (вантажоодержувачем) допускається поставка партіями.
Відповідно до пункту 5.2 Договору поставка продукції згідно Специфікації здійснюється на умовах DDP згідно з Інкотермс 2010: автомобільним транспортом - склад ВП ЮУАЕС ДП НАЕК "Енергоатом" (м. Южноукраїнськ Миколаївська обл.) або залізничним транспортом - ст. Южноукраїнська Одеської залізниці, код 413305, вантажоодержувач ВП ЮУАЕС ДП НАЕК "Енергоатом", код 5075. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.
Згідно з пунктом 5.4 Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.
Належне виконання постачальником свого зобов'язання щодо поставки продукції відповідної якості та кількості підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі продукції (пункт 5.10 Договору).
Пунктом 6.3.1 Договору на постачальника покладено обов'язок забезпечити поставку продукції у строки, встановлені Договором.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.3 цього Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2020 року, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії, та виконання діючих зобов'язань.
За умовами Специфікації № 1 до Договору найменуванням ТМЦ є дизельне паливо ДП-3-Євро5-Во у кількості 129,738 тон загальною вартістю (з ПДВ) 3 448 436,04 грн.
Крім того, наведеною Специфікацією передбачено строк поставки: поставка продукції здійснюється у строк - протягом 10 робочих днів з моменту укладення Договору або до 18.12.2019 року, залежно від того, що настане раніше.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що кінцевим строком поставки товару за Договором відповідно до умов його Специфікації (яка фактично передбачала поставку товару протягом 10 робочих днів з моменту укладення Договору, оскільки такий строк виник раніше, ніж 18.12.2019 року) було 12.12.2019 року.
Проте відповідач взятий на себе за Договором обов'язок щодо своєчасної поставки продукції за накладними від 18.12.2019 року № 17584 на суму 861 245,16 грн., від 18.12.2019 року № 17585 на суму 862 122,30 грн., від 18.12.2019 року № 17586 на суму 730 843,68 грн., від 18.12.2019 року № 17587 на суму 693 684,84 грн. та від 20.12.2019 року № 17707 на суму 300 540,06 грн. не виконав, поставивши вказаний у цих товаророзпорядчих документах товар з простроченням.
Листом від 26.02.2020 року № 1985/51 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату штрафних санкцій (пені) у розмірі 17 843,26 грн., нарахованих покупцем у зв'язку з несвоєчасною поставкою постачальником погодженої між сторонами кількості товару. Проте така претензія була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" без задоволення, нараховані позивачем штрафні санкції у добровільному порядку відповідачем не сплачені.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну поставку товару.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору поставки, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, § 1 глави 30 Господарського кодексу України, а також Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У той же час, пунктом 11.5 Договору передбачено, що останній укладений у відповідності до рішення Тендерного комітету ДП НАЕК "Енергоатом" (протокол засідання ТК від 11.11.2019 року).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
Згідно з пунктами 6, 7 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тендерна документація повинна містити, зокрема, строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Тендерною пропозицією згідно з пунктом 30 частини 1 Закону України "Про публічні закупівлі" є пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації" проект договору складається замовником з урахуванням особливостей предмета закупівлі; разом з тендерною документацією замовником в окремому файлі подається проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням змін його умов.
Суд звертає увагу, що у публічних закупівлях проект договору міститься у тендерній документації. При цьому, учасники торгів подають свої тендерні пропозиції відповідно до умов (вимог) тендерної документації. Відтак, щоб тендерна пропозиція учасника відповідала вимогам тендерної документації, учасник має погодитися з проектом договору в документації, в іншому випадку, замовник відхиляє тендерну пропозицію. Разом із цим, з переможцем торгів договір укладається відповідно до вимог тендерної документації та згідно з тендерною пропозицією.
З матеріалів справи вбачається, що у складі тендерної пропозиції відповідач надав позивачу довідку від 01.10.2019 року № 206, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" погодилося з проектом договору, наведеного замовником у Додатку № 3 до тендерної документації, та гарантувало виконання всіх його вимог.
Разом із тим, судом встановлено, що проект договору, який був Додатком № 3 до Тендерної документації, конкретного строку поставки продукції не містив.
У той же час, відповідно до пункту 4.4 розділу І Тендерної документації, затвердженої рішенням Тендерного комітету позивача від 24.09.2019 року № 83, строк поставки продукції - до 18.12.2019 року.
Аналогічний строк поставки продукції за Договором зазначено, зокрема, в Оголошенні про проведення відкритих торгів, Повідомленні позивача про намір укласти Договір, Звіті про результати проведення процедури закупівлі, що розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет за відповідним посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-24-000858-c.
Проте, Специфікацією до укладеного між сторонами Договору передбачено строк поставки: поставка продукції здійснюється у строк - протягом 10 робочих днів з моменту укладення Договору або до 18.12.2019 року, залежно від того, що настане раніше.
Статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Враховуючи відсутність у тендерній документації позивача та тендерній пропозиції відповідача умов щодо поставки продукції у строк протягом 10 робочих днів з моменту укладення Договору, а також зважаючи на вищенаведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку про те, що товар за Договором мав бути поставлений позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" саме до 18.12.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо поставки позивачу товару в строк, визначений у Договорі, тобто до 18.12.2019 року.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов'язку щодо поставки покупцеві передбаченого укладеним між сторонами Договором товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 17 843,26 грн. пені, нарахованої у період з 13.12.2019 року по 19.12.2019 року включно на суми вартості несвоєчасно поставленого товару, з яких: 4 306,23 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку товару за накладною від 18.12.2019 року № 17584 на суму 861 245,16 грн. у період з 13.12.2019 року по 17.12.2019 року; 4 310,61 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку товару за накладною від 18.12.2019 року № 17585 на суму 862 122,30 грн. у період з 13.12.2019 року по 17.12.2019 року; 3 654,22грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку товару за накладною від 18.12.2019 року № 17586 на суму 730 843,68 грн. у період з 13.12.2019 року по 17.12.2019 року; 3 468,42грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку товару за накладною від 18.12.2019 року № 17587 на суму 693 684,84 грн. у період з 13.12.2019 року по 17.12.2019 року; 2 103,78грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну поставку товару за накладною від 20.12.2019 року № 17707 на суму 300 540,06 грн. у період з 13.12.2019 року по 19.12.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.2 Договору за порушення строку поставки продукції за Договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання.
Позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 Договору, встановлюється тривалістю у 2 (два) роки (пункт 7.9 Договору).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд вважає його таким, що не повністю відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Як було зазначено вище та встановлено судом, товар за Договором мав бути поставлений позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" до 18.12.2019 року.
Відтак, зважаючи на те, що поставка позивачу товару за накладними № 17584 на суму 861 245,16 грн., № 17585 на суму 862 122,30 грн., № 17586 на суму 730 843,68 грн. та № 17587 на суму 693 684,84 грн., була здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" 18.12.2019 року, тобто у встановлений Договором строк, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені, нарахованої за наведеними накладними.
Разом із тим, товар за накладною № 17707 на суму 300 540,06 грн. був поставлений позивачу 20.12.2019 року, тобто поза межами передбаченого Договором строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою сумою пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за неналежне виконання умов укладеного між сторонами Договору, є 300,54 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну поставку товару за накладною від 20.12.2019 року № 17707 на суму 300 540,06 грн. у період з 19.12.2019 року по 19.12.2019 року (за 1 повний день прострочення).
Отже, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" на користь позивача підлягає пеня у розмірі 300,54 грн., тоді як у задоволенні вимог про стягнення з відповідача цієї штрафної санкції в сумі 17 542,72 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.
Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення розміру пені до 0 гривень, суд зазначає наступне.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічне право суду визначено частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру вищенаведених санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, слід оцінювати, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваних сум таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.
При цьому, зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
У той же час, відповідачем в порядку, визначеному процесуальним законом, не надано належних та допустимих доказів наявності істотних обставин, які є підставою для зменшення розміру спірної суми пені. Посилання відповідача на проведення на його об'єктах обшуків та вилучення певних активів правоохоронними органами не беруться судом до уваги в якості підстав для зменшення розміру нарахованої позивачем пені, оскільки неналежне виконання відповідачем умов Договору мало місце у 2019 році, тоді як відповідні оперативно-розшукові та слідчі дії були проведені у 2021 році.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 42 та частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність.
У будь-якому випадку у вирішенні питання щодо зменшення заявлених до стягнення коштів мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
При цьому, суд зазначає, що позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Разом із тим, доказів того, що порушення строків поставки товару за Договором, сталось не з вини відповідача, суду не надано.
Таким чином, оцінюючи викладене в сукупності, приймаючи до уваги, що питання зменшення неустойки не є обов'язком суду, а його правом, і таке право підлягає застосуванню виключно у виняткових випадках, врахувавши заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій, часткове задоволення вимог позивача, а також розмір таких задоволених вимог (300,54 грн.), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру нарахованої суми пені.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи наведене, означений позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" про стягнення 17 843,26 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" (03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 11; код ЄДРПОУ 40428668) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01054, місто Київ, вулиця Франка Івана, будинок 31; код ЄДРПОУ ВП 26251923) 300 (триста) грн. 54 коп. пені, а також 38 (тридцять вісім) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 16.12.2021 року.
Суддя В.С. Ломака