ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2021Справа № 910/15676/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Громадської організації «Легеарт»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»
про виселення
Представники учасників справи:
від позивача: Онищенко Т.О.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Цимбаліст В.В.
24.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Громадської організації «Легеарт» про виселення.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за Договором №3054 від 23.09.2019 позивач на підставі п. 9.3 договору оренди відмовився від вказаного договору, у зв'язку з чим договір оренди є розірваним та у відповідача відсутні правові підстави знаходитися в орендованих приміщеннях.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 відкрито провадження у справі №910/15676/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»; підготовче засідання призначено на 20.10.2021 (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 30.09.2021), встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
06.10.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 20.10.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 10.11.2021.
У підготовчому засіданні 10.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.11.2021.
24.11.2021 відповідачем подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні 24.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 08.12.2021.
08.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача (адвокат) перебуває на амбулаторному лікуванні з ознаками гострої респіраторної інфекції, ускладненої гострим трахеобронхітом та бронхобструктивним синдромом.
У судове засідання 08.12.2021 з'явились представники позивача та третьої особи, заперечили щодо задоволення вказаного клопотання відповідача.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, оскільки суд вже відкладав розгляд даної справи саме за клопотанням відповідача, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Однак, відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, про будь-який намір подати відзив на позов, докази на спростування підстав позову суду не наведено.
Крім того, представник відповідача міг взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням засобів, які дозволяють представнику не покидати помешкання (EasyCon).
При цьому, судом враховано, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи.
Суд зазначає, що суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, суд також виходить з того, що Договір про надання правової допомоги укладено відповідачем з адвокатом 23.11.2021, тобто після 2-х місяців від дати звернення позивача з даним позовом до суду.
Також судом враховано, листа непрацездатності (для перевірки реєстрація на сайті Пенсійного Фонду України) представником відповідача до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено.
Крім того, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи надіслано електронною поштою без підписання електронним цифровим підписом.
За наведених обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 08.12.2021.
При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 08.12.2021 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
23.09.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Громадською організацією «Легеарт» (орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство-балансоутримувач) укладено Договір №3054 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 26.03.2019 №14/149 (п. 140) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар праці, буд. 8, літ. А для розміщення громадської організації.
Відповідно до п. 2.1 Договору №3054 від 23.09.2019 об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 137,70 кв.м., у тому числі на 1 поверсі 137,70 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Відповідно до п. 3.6 Договору №3054 від 23.09.2019 орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 9.1 Договору №3054 від 23.09.2019 строк його дії встановлено з 23.09.2019 до 21.09.2022.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за Договором №3054 від 23.09.2019 позивач на підставі п. 9.3 договору оренди відмовився від вказаного договору, у зв'язку з чим договір оренди є розірваним та у відповідача відсутні правові підстави знаходитися в орендованих приміщеннях.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст Договору №3054 від 23.09.2019, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992) передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.10.2019 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування згідно з Договором №3054 від 23.09.2019 приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 137,70 кв.м. (у тому числі 1 поверх - 137,70 кв.м.), розташоване за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 8, літера А.
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чинного на дату укладання Договору, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2019 - 5834,87 грн (п. 3.1 Договору №3054 від 23.09.2019).
Згідно з п. 3.2 Договору №3054 від 23.09.2019 орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць оренди.
Відповідно до п. 3.5 Договору №3054 від 23.09.2019 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Громадської організації «Легеарт» заборгованості за Договором №3054 від 23.09.2019 у розмірі 41431,58 грн (справа №910/6407/20).
Позов у справі №910/6407/20 обгрунтований тим, що відповідач неналежно виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3054 від 23.09.2019, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 38703,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 204,15 грн., 3% річних у розмірі 329,24 грн. та пеню у розмірі 2195,09 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/6407/20, яке набрало законної сили 01.09.2020, позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задоволено повністю; стягнуто з Громадської організації «Легеарт» основний борг у розмірі 38703 грн 10 коп., 3% річних у розмірі 329 грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 204 грн 15 коп., пеню у розмірі 2195 грн 09 коп. та судовий збір у розмірі 2102 грн 00 коп.
Судом у справі №910/6407/20 було, зокрема, встановлено, що відповідач, порушивши умови Договору, не сплатив орендну плату за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року, що складає 38703,10 грн. Доказів протилежного, а саме доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі суду не надано.
Крім того, судом встановлено, що Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Громадської організації «Легеарт» заборгованості у розмірі 43898,30 грн (справа №910/6872/21).
Спір у справі №910/6872/21 обгрунтований тими обставинами, що відповідач неналежно виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3054 від 23.09.2019, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 39897,97 грн. за період з 01.05.2020 по 31.03.2021, пеню у розмірі 1811,77 грн., 3% річних у розмірі 587,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1601,49 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 у справі №910/6872/21, яке набрало законної сили 03.08.2021, позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задоволено частково; стягнуто з Громадської організації «Легеарт» основний борг у розмірі 39897 грн. 97 коп., пеню у розмірі 1301 грн 48 коп., 3% річних у розмірі 570 грн. 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 1601 грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 2242 грн. 76 коп.
Задовольняючи позов у справі №910/6872/21, суд дійшов висновку, що заборгованість з орендної плати за період з 01.05.2020 по 31.03.2021 року становить 39897,97 грн.
Як вбачається з п. 9.1 Договору №3054 від 23.09.2019, строк його дії встановлено з 23.09.2019 до 21.09.2022.
27.12.2019 набрав чинності новий Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX (введено в дію 01.02.2020).
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені (п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 27.12.2019).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
У ч. 1. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ч. 3 ст. 615 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).
У п. 5.1.3 Договору №3054 від 23.09.2019 зазначено, що орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3-х місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Таким чином, умовами Договору №3054 від 23.09.2019 передбачено випадок, коли орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору оренди, а саме, коли у орендаря існує заборгованість зі сплати орендної плати протягом 3-х місяців підряд.
Зважаючи на встановлені судами у справі №910/6407/20 та у справі №910/6872/21 обставини, які свідчать про те, що відповідач (орендар) взагалі жодного разу не сплачував орендну плату, починаючи з дати отримання об'єкта оренди (з жовтня 2019 року) по березень 2021, та беручи до уваги ненадання відповідачем під час розгляду даної справи будь-яких доказів виконання ним обов'язку зі сплати орендної плати за Договором №3054 від 23.09.2019 у період після березня 2021, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про виникнення у нього права в односторонньому порядку відмовитись від Договору №3054 від 23.09.2019.
При цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, обставин, викладених позивачем у позовній заяві, не спростовано.
Судом встановлено, що листом вих. №062/05-13-4980 від 04.08.2021 позивач повідомив відповідача про наявність у останнього заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 94148,93 грн, у зв'язку з чим, керуючись ст. 782 Цивільного кодексу України та п.п. 5.1.3, 9.3 договору оренди, повідомив відповідача про відмову від договору.
Вказаний лист про відмову від Договору №3054 від 23.09.2019 було направлено на адресу відповідача, яка вказана у Договорі №3054 від 23.09.2019 - 04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2 (відповідно до п. 9.3 договору) та 08.09.20201 було повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується відповідними фіскальним чеком та довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення.
Згідно з п. 9.3 Договору №3054 від 23.09.2019 одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого п. 5.1.3 договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Договір №3054 від 23.09.2019 є розірваним у зв'язку з односторонньою відмовою орендаря від договору 08.09.2021.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 4.2.20 Договору №3054 від 23.09.2019 орендар зобов'язаний після припинення дії договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Доказів повернення відповідачем орендованого майна станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення Громадської організації «Легеарт» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд зазначає, що виселення є ефективним способом захисту так як забезпечує поновлення порушеного права позивача як особи, яка має речове право на майно, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об'єктом оренди.
Так, з огляду на встановлення судом факту закінчення строку дії договору оренди та обов'язок орендаря повернути майно позивачу (орендодавцю) після закінчення дії договору, у випадку невиконання орендарем відповідного обов'язку ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення орендаря, яка передбачає реальне відновлення порушеного права, оскільки виконання рішення суду не залежить від волевиявлення відповідача.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Громадську організацію «Легеарт» (04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2; ідентифікаційний код: 42198239) з нежитлових приміщень загальною площею 137,70 кв.м., в тому числі на 1-му поверсі - 137,70 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 8, літра А.
3. Стягнути з Громадської організації «Легеарт» (04211, м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2; ідентифікаційний код: 42198239) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код: 19020407) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 16.12.2021.
Суддя О.М. Спичак