номер провадження справи 28/145/21
16.12.2021 Справа № 908/3085/21
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:
за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 16285602)
до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення грошових коштів.
До Господарського суду Запорізької області звернулося акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» з позовом до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 31.294,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 993, 1191, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 27.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2578/21, присвоєно справі номер провадження 28/145/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 16.12.2021.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
19 лютого 2021в м. Нікополь Дніпропетровської області на проспекті Трубників - вул. Електрометалургів, автомобілем марки «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Фольксваген» д/н НОМЕР_2 , що належить ВЬОРВАГ ФАРМА ГМБХ і КО.КГ під керуванням водія ОСОБА_2 .
Згідно довідки про ДТП (форма №2) Національної поліції Дніпропетровської області винуватцем ДТП ОСОБА_1 порушено п. 13.1 Правил дорожнього руху (протокол №514282).
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.03.2021 у справі №182/1289/21 встановлено, що 19.02.2021 о 12 год. 00 хв. в м. Нікополь Дніпропетровської області по проспекті Трубників - вул. Електрометалургів, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не вибрала безпечну дистанцію, у зв'язку з чим здійснила зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д/н НОМЕР_2 та автомобілем «Фольксваген» д/н НОМЕР_3 , які рухалися попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих немає.
Зазначеною постановою винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_1 .
Власником транспортного засобу «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2018 року випуску є ВЬОРВАГ ФАРМА ГМБХ і КО.КГ.
Згідно з договором страхування № 250513942.20 від 19.04.2020 добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір) на момент ДТП автомобіль «Фольксваген» д/н НОМЕР_2 був застрахований у АТ «Страхова компанія «ІНГО» (позивач).
Відповідно до п. 10.1 договору після одержання всіх необхідних документів (відповідно до п. 11 договору), рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 15-ти робочих днів. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту ухвалення рішення про виплату.
Пунктом 10.2.1.2. договору встановлено, що страховиком страхувальнику/вигодо набувачу, якщо виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі акта авто товарознавчого дослідження/експертизи чи рахунків СТО, при цьому сума ПДВ не відшкодовується, якщо виплата здійснюється безпосередньо страхувальнику-фізичній особі або вигодо набувачу готівкою або на банківський рахунок.
Пунктом 5.1 договору встановлено строк дії договору - до 18.04.2021.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що страхувальник (ВЬОРВАГ ФАРМА ГМБХ і КО.КГ) 19.02.2021 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, «Фольксваген» д/н НОМЕР_2 проведено його огляд та складено Акт огляду транспортного засобу від 15.03.2021, яким зафіксовано деталі та опис пошкодження застрахованого транспортного засобу.
З урахуванням умов договору комісією позивача було складено Страховий Акт №3565819 від 18.03.2021, яким визначена сума страхової виплати у розмірі 31.294,80 грн.
На підставі договору наряду-замовлення на роботи №8228 від 15.03.2021 був виставлений рахунок на оплату вартості відновлювального ремонту від 15.03.2021 на суму 31.294,80 грн.
Сума страхового відшкодування у розмірі 31.294,80 грн перерахована на рахунок ПП Баша Людмили Вікторівни, про що свідчить платіжне доручення № 7466 від 02.04.2021.
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону «Про страхування», надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування. Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 31.294,80 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника легкового транспортного засобу «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АР № 000199320 (згідно роздруківки з бази МТСБУ), який є діючим станом на 19.024.2021. Встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою (претензія №3419976) про виплату страхового відшкодування від 13.04.2021, згідно з якою позивач просив відповідача сплатити суму в розмірі 31.294,80 грн. відшкодування в порядку регресу.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Крім того, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (ст. 12), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством (ст. 29).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Згідно вищевказаного витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс серія АР № 000199320 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 0,00 грн. та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.
З огляду на це, сума страхового відшкодування, належного з відповідача до сплати позивачу складає 31.294,80 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, в порядку суброгації, з відповідача сплаченого страхового відшкодування, у межах фактичних витрат, оскільки відповідальність власника транспортного засобу «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , застрахований в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі).
Тобто, позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу в розмірі 31.294,80 грн або обґрунтованих заперечень проти позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно пред'явив до стягнення з відповідача в регресному порядку страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 31.294,80 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 31.294,80 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» з позовом до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 31.294,80 грн. задовольнити.
2 Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 16285602) 31.294,80 грн (тридцять одну тисячу двісті дев'яносто чотири грн. 80 коп.) страхового відшкодування, 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16 грудня 2021 року.
Суддя О.В. Федорова