вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/568/21
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши маеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", код ЄДРПОУ 00100227,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", код ЄДРПОУ 41999833,
про стягнення 5 163 926,71 грн.,
cекретар судового засідання Штундер Д.Л.
За участю представників сторін:
від позивача - Блажко У.В.,
від відповідача - не з'явилися,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", про стягнення коштів.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму 5 163 926,71 гривень, з яких 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 565 017,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 207 817,92 грн, пеня в розмірі 2 374 847,19 грн, штраф в розмірі 16 243,87 грн.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області 30.11.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 565 017,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 207 817,92 грн, пеню в розмірі 237 484,71 грн, штраф в розмірі 16 243,87 грн , а також витрати на оплату судового збору повністю в сумі 77 458,90грн. В іншій частині щодо стягнення надмірної пені в сумі 2 137 362,48 грн - відмовлено.
Представник відповідача 06.12.2021 подав до суду заяву №12-2021/4 від 06.12.2021 (Вх.№02.3.1-02/8864/21) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 100 000,00 грн.
Розглянувши заяву в судовому засіданні за участю представника позивача, дослідивши матеріали справи та зміст рішення господарського суду від 30.11.2021, суд встановив відсутність підстав для прийняття додаткового рішення у цій справі, виходячи з такого.
Згідно з ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача вона обґрунтовується тим, що судом не вирішено питання про стягнення з позивача витрат відповідача на правничу допомогу, посилаючись на п. 3 ч. 1. ст. 244 ГПК України.
Втім, таке твердження представника відповідача є помилковим.
Так, відповідно до розділу рішення суду від 30.11.2021 IV. Розподіл судових витрат: судом вказано таке.
«Згідно платіжного доручення №1084 від 06.07.2021 року позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 77 458,90 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 ГПК України, судові витрати судом покладаються на відповідача повністю.
Враховуючи висновок суду про надмірний розмір заявленої пені до Відповідача суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90% від заявленої у позовній заяві суми, стягнувши в Відповідача пеню в сумі 237 484,71 грн, а також штраф в розмірі 16 243,87 грн., які в своїй сукупності достатні для виконання стягнутої судом суми на користь Позивача як додатковий до інфляційних втрат та відсотків річних, стимулятор до належної поведніки у грошових зобов'язаннях.»
Відповідно до резолютивної частини рішення суду від 30.11.2021 суд стягнув з Відповідача судовий збір повністю в сумі 77 458,90грн.
Отже, визначаючи обґрунтованість заяви та наявність чи відсутність підстав для прийняття додаткового судового рішення суд зазначає, що у цій справі № 907/568/21 не залишилося питань, які слід вирішити в порядку, визначеному статтями 221, 244 ГПК України.
Окрім того, суд після виходу з нарадчої кімнати проголосивши вступну та резолютивну частину рішення, роз'яснив його та вказав, що саме такий висновок суду, в тому числі щодо розподілу судових витрат суд вважає справедливим, виходячи із встановлених обставин справи.
Покладаючи на відповідача повністю судові витрати суд застосував приписи ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що такий розподіл суд застосовує внаслідок неправильних (протиправних) дій сторони, через які виник цей спір
Суд додатково пояснює, що у цій справі вирішувалися питання стягнення коштів саме за порушення відповідачем умов договору. Таке правопорушення було підтверджено, виконання умов договору є неналежним.
Задоволення вимог позивача частково у цій справі не пов'язано з відсутністю правопорушення відповідача чи безпідставністю позовної вимоги, а пов'язане із застосуванням судом свої дискреційних повноважень - зменшення розміру санкцій, які обґрунтовано визнані надмірними. Ця обставина та часткова відмова у стягненні грошової суми господарським судом не змінює правової природи правопорушення і не може бути підставою для розподілу судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
Загальними засадами цивільного законодавства, що визначені статтею 3 ЦК України є, зокрема: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою статті 13 ЦК України, вчинення дій з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Судом у цій справі застосовано наслідки, що встановлені приписами процесуального закону - статті 129 ГПК України.
Отже, у рішенні від 30.11.2021 судом вирішено питання розподілу судових витрат.
За таких обставин і правових підстав суд виносить ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Керуючись статтями 221, 244, 234-235 ГПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про прийняття додаткового рішення.
2. Ухвалу надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: -http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя П.Д. Пригуза