ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1477/21
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників учасників справи:
від Одеської міської ради - Асташенкова О.І.,
від ТОВ «Обрій ХХІ» - Бут І.О.,
від ТДВ «Одеська швейна фабрика» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій ХХІ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2021 року (суддя Цісельський О.В.)
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій ХХІ»
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмету спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Одеська швейна фабрика»
про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану, -
В травні 2021 року Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ «Обрій ХХІ» (далі - відповідач) в якому просило:
- скасування рішення державного реєстратора Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Попика В. М. від 10.11.2016 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Обрій ХХІ» на 1/25 об'єкта нерухомого майна за адресою: вул. Краснова, 11/1, м. Одеса, загальною площею 2 205,1 м2;
- припинити право власності ТОВ «Обрій ХХІ» на спірний об'єкт нерухомого майна;
- зобов'язати ТОВ «Обрій XXI» привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення складових частин нежитлових будівель: літ. «Д», літ. «Е», літ. «Ж», площею 915,9 м2, за адресою: вул. Краснова, 11/1, м. Одеса.
Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Обрій ХХІ» маючи у приватній спільній частковій власності 1/25 частин об'єкта нерухомого майна загальною площею 57,7 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1, самовільно, без отримання дозвільної документації здійснило його реконструкцію, за результатами якої загальна площа всього об'єкта збільшилась з 1 289,2 м2 до 2 205,1 м2 (на 915,9 м2).
На думку позивача, 10.11.2016 реєстратором Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Попиком В.М. було прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію права власності відповідача (з відкриттям розділу) на 1/25 об'єкта нерухомого майна за вищевказаною адресою, загальною площею 2205,1 м2. Підставою внесення вищевказаного запису до з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім свідоцтва про право власності від 25.11.2005, була декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 20.10.2016, яка буцімто видана Департаментом ДАБІ в Одеській області.
При цьому, позивач зазначає, що Департамент ДАБІ в Одеській області повідомив міську раду що в нього відсутня інформації щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20.10.2016.
Також, позивач зазначив, що у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20.10.2016, містяться недостовірні данні, а саме:
- інформація про інженера технічного нагляду, зазначена у п.4 декларації;
- інформація про дозвільні документи у п.11 декларації;
- інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, зазначена у п. 13 декларації;
- інформація про техніко-економічні показники об'єкта, зазначена у п.п. 14 та 15 декларації;
- інформація, яка зазначена у п. 16 декларації містить інформацію, що об'єкт нерухомого майна складається з будівлі 1, будівлі 2, будівлі 3. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 20.10.2016 стосується саме складових частин нежитлових будівель: літ. «Д», літ. «Е», літ. «Ж», площею 915,9 м2, за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1, щодо яких ОМР заявлено позовну вимогу про знесення.
Позивач стверджує, що ним не приймалося жодного рішення щодо надання у власність чи користування земельної ділянки ТОВ «Обрій ХХІ» по вул. Краснова, 11/1.
З врахуванням викладеного, позивач вважає, що відповідач збільшив площі спірного об'єкта нерухомого майна за рахунок будівництва складових частин об'єкта нерухомого майна, які є самочинним будівництвом та підлягає знесенню.
Також, з урахуванням наведеного та того, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 20.10.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області не реєструвалась, позивач як власник земельної ділянки, вважає, що рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Обрій ХХІ» підлягає скасуванню у судовому порядку з одночасним припиненням відповідного речового права (права власності), а належна йому земельна ділянка повинна бути приведена у первинний стан.
Ухвалою суду від 01.06.2020 залучено до участі у справі ТДВ «Одеська швейна фабрика» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2021 позов задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не є власником або належним користувачем земельної ділянки, а тому він не має право на її забудову без згоди її власника
Судом було встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку не була отримана дозвільна документація на будівництво спірного об'єкту нерухомості, також матеріали справи не містять належних доказів отримання відповідачем правовстановлюючих документів на землекористування земельною ділянкою на якій відбувалось самочинне будівництво спірних будівель.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Обрій ХХІ» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №947/15209/20, в якій предметом дослідження є питання достовірності декларації та ймовірне підроблення вказаної декларації.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було розглянуто та не надано оцінку доводам заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
На думку скаржника, суд не звернув увагу на доводи відповідача щодо юридичної долі майна загальною площею 57,7 м2, право власності на яке не оспорюється, оскільки позивач вважає самовільно прибудованою решту площі (915,9 м2), однак при скасуванні права власності на всю будівлю площею 2 205,1 м2, відповідач буде позбавлений права власності на весь об'єкт, площа якого виходить за межі предмету спору та не оспорюється позивачем.
Також, апелянт не погоджується з наступними висновками господарського суду:
- щодо відсутності тотожності предмету спору у справі №916/2464/19 та у справі №916/1477/21;
- щодо порушення прав та інтересів територіальної громади;
- щодо вимоги про зобов'язання відповідача привести до попереднього стану земельну ділянку шляхом знесення складових частин нежитлових будівель.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду не надходив.
Представник ТДВ «Одеська швейна фабрика» в судове засідання 15.12.2021 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте своїми правами відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України не скористався.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, неявка представника ТДВ «Одеська швейна фабрика» не перешкоджає розгляду скарги, оскільки судом явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
В судовому засіданні 15.12.2021 представник ТОВ «Обрій ХХІ» заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної справи №916/2882/20 предметом розгляду якої є виділення в натурі ТОВ «Обрій ХХІ» зі спільної часткової власності 1/25 частин нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1 та визначення порядку користування спірною земельною ділянкою. В задоволенні вказаного клопотання судовою колегією було відмовлено ТОВ «Обрій ХХІ» оскільки вказані справи не пов'язані.
Представник ТОВ «Обрій ХХІ» в судовому засіданні 15.12.2021 надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні 15.12.2021 представник Одеської міської ради надала пояснення в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги та просила суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2004 між Управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації (продавець) та ЗАТ «Одеська швейна фабрика» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, за умовами якого Покупець придбав у власність 24/25 частин нежитлових будівель по Краснова, 11/1 в м. Одесі та в цілому складається з трьох кам'яних нежилих будівель загальною А, Б, В площею 1 289,2 м2, Г-сарай, №1-3 - огорожа, І - мостіння, ІІ - резервуар, розташованих на земельній ділянці розміром 3 412,0 м2. По заяві власника були відчужені: нежила будівля літери «А», загальною площею 1 231,5 м2; 24/25 огорожі №2; 24/25 мостіння - «І», надалі - Об'єкт (п. 1.1. Договору).
10.12.2004 договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрченко І.П. та зареєстрований в реєстрі за № Д-484.
25.11.2005 Виконкомом ОМР було видане Свідоцтво про право власності на 1/25 частину нежитлових будівель серії САА № 444527 ТОВ «Обрій ХХІ» в якому зазначено що ТОВ є власником 1/25 частини об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1, яке складається з будівель літ «Б», літ «В», загальною площею 57,7 м2, літ. «Г», відображених у технічному паспорті від 23.02.2005.
30.11.2005 КП «ОМБТІ та РОН» за № 9119557 був оформлений Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до якого за ТОВ «Обрій ХХІ» зареєстровано право спільної часткової власності із часткою 1/25 на нежилі будівлі (т.1, а.с. 36).
29.01.2008 КП «ОМБТІ та РОН» був виготовлений технічний паспорт (а.с.39-47, т.с.1) на спірні нежитлові будівлі, які належать ТОВ «Обрій ХХІ» в експлікації якого зазначені, наступні об'єкти: «А», «Б», «В» - нежитлові будівлі; «Д», «Е», «Ж» - склади, І - мостіння. Загальною площею 2 205,1 м2. На титульній сторінці Технічного паспорта зроблена відмітка, що склади під літерами «Д», «Е», «Ж» збудовано самочинно.
В березні 2008 року ТОВ «Ніка-САН» на замовлення ТОВ «Обрій ХХІ» був виконаний «Технічний висновок про можливість збереження та введення в експлуатацію спірних складських будівель (т.с.2, а.с. 2-35).
З наявної в матеріалах справи копії Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (т.с.1, а.с. 48-52), з відміткою щодо її реєстрації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 20.10.2016 за №ОД142162941306 вбачається, що в ній відображені наступні відомості: об'єкт - реконструкція складів, замовник - ТОВ «Обрій ХХІ»; інформація про дозвільні документи - декларація про початок виконання будівельних робіт, видана інспекцією ДАБК в Одеській області 27.05.2016 за №ОД082161521205; загальна площа будівлі - 915,9 м2.
03.10.2016 ПП «Проект» на замовлення ТОВ «Обрій ХХІ» був виготовлений Технічний паспорт на нежитлові будівлі розташовані (частка1/25) (т.с. 1, а.с.53-61), в експлікації якого визначена площа земельної ділянки, яка знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Обрій ХХІ» у розмірі 3 412 м2 та перелічені об'єкти нерухомості: «А», «Б», «В» - нежитлові будівлі, «В», «Д», «Е» - склади, І - мостіння, загальною площею 2 205,1 м2.
Технічний паспорт від 03.10.2016 відмітку про самочинне будівництво вже не містить.
Щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора судова колегія зазначає наступне.
В ухвалі Київським районним судом м. Одеси в від 04.05.2020 по кримінальній справі № 947/28550/19 (яка набрала законної сили) (т. 1, а.с.180-196) встановлено наступне.
У 2016 році директором ТОВ «Обрій ХХІ» була отримана Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 20.10.2016 за № 142162941306, нібито зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, згідно з якою склади літ. «Д», «Е», «Ж», розташовані на земельній ділянці площею 1 116,132 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1 були введені в експлуатацію.
01.11.2016 директором ТОВ «Обрій ХХІ» до Центру надання адміністративних послуг виконкому Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області була подана заява про державну реєстрацію права власності щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Краснова, 11/1, м. Одеса.
10.11.2016 державним реєстратором Попиком В.М. було прийнято рішення №3232253 про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу), згідно з яким державний реєстратор вирішив: провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частки 1/25, на нежитлові будівлі за адресою: вул. Краснова, 11/1, м. Одеса, за суб'єктом: ТОВ «Обрій ХХІ» (код 33890635); відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.с.1, а.с.138-140), підставою виникнення права власності ТОВ «Обрій ХХІ» зазначено свідоцтво про право власності, серія САА №444527 від 25.11.2005, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер ОД №142162941306, видана 20.10.2016 Департаментом архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
В графі опис об'єкта зазначено: Загальна площа - 2205,1 м2. Опис: об'єкт в цілому складається з: нежитлове - літ. «А», нежитлове - літ. «Б», нежитлове - літ. «В», склад - літ. «Д», склад - літ. «Е», склад - літ. «Ж», І-мостіння.
Проте, 14.05.2019 листом за № 02-04/853 (т.с. 1, а.с. 78,79) Управління капітального будівництва ОМР повідомило Департамент комунальної власності ОМР про те, що між УКБ ОМР та ТОВ «Обрій ХХІ» договір на пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси при проведенні будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1 не укладався.
27.05.2019 ДАБІ в Одеські області листом № 1015-05/1-3871 (т.с.1, а.с.70) у відповідь на запит Департаменту комунальної власності Одеської міської ради повідомив, що відповідно до єдиного реєстру документів, які надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 2011 року, відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД142162941306 від 20.10.2016.
28.05.2019 Управління ДАБК Одеської міської ради листом № 01-8/301вх (т.с.1, а.с.71) надало Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідь, якою повідомило що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо декларації про початок будівельних робіт №142162941306 та одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів реконструкції чи будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1.
19.07.2019 Департамент комунальної власності ОМР листом №01-11/020 (т.с.1, а.с.72-74) повідомив юридичний департамент Одеської міської ради про те, що за відсутністю інформації про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД142162941306 від 20.10.2016, нібито виданої Департаментом ДАБІ в Одеській області, вбачається самовільне збільшення ТОВ «Обрій ХХІ» площі об'єкта нерухомого майна з 57,7 м2 до 2 205,1 м2. Також ДКВ ОМР зазначив, що будь-яка інформація про наявність у ТОВ «Обрій ХХІ» документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 1 200 м2 відсутня.
14.08.2019 Управлінням ДАБК Одеської міської ради був виданий наказ № 01-13/353ДАБК, яким призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті виконання будівельних робіт за адресою м. Одеса, Київський район, вул. Краснова, 11/1», замовником яких є ТОВ «Обрій ХХІ». За результатами проведення перевірки посадовими особами Управління ДАБК ОМР 28.08.2019 були встановлені порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.11.2011 № 461, про що був складений Акт №001555 та складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким призначено розгляд справи про правопорушення на 11.09.2019 в приміщенні Управління ДАБК ОМР.
Також, 28.08.2019 Управління ДАБК ОМР був складений припис № 545/19, в якому з метою усунення виявлених порушень від ТОВ «Обрій ХХІ» вимагалось усунути порушення вимог містобудівного законодавства, шляхом оформлення документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта в термін до 28.09.2019.
11.09.2019 Управлінням ДАБК ОМР була винесена постанова № 057/19/427, якою ТОВ «Обрій ХХІ» було визнано винним у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та був накладений штраф, у сумі 72 252,00 грн.
В подальшому, ТОВ «Обрій XXI» оскаржило наказ Управління ДАБК ОМР від 14.09.2019 № 01-13/353ДАБК «Про проведення позапланової перевірки», припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.08.2019 та постанову Управління ДАБК ОМР від 11.09.2019 № 057/19/427 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» до Одеського окружного адміністративного суду
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі № 420/5376/19 було залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2019, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Обрій XXI» було відмовлено
При цьому у своїй Постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ «Обрій XXI» зазначає, що ним проведено реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомості, зокрема, на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а як наслідок такий об'єкт не може вважатись самочинно збудованим. З іншого боку, суб'єктом владних повноважень (Управлінням ДАБК ОМР) на основі листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 1015-05/1-7390 від 27.08.2019 встановлено, що останнім не здійснювалось 20.10.2016 реєстрації відповідної декларації товариства.
Колегія суддів зазначила, що вказаний лист Департаменту ДАБІ в Одеській області покладено в основу оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень. При цьому, зазначена інформація підтверджена у ході апеляційного розгляду справи листом Департаменту ДАБІ в Одеській області від 19 березня 2020 року № 1015-05/1-1905. Більше того, апеляційний суд звернув увагу на те, що у вказаному листі зазначено, що з 04.10.2016 Департамент ДАБІ в Одеській області взагалі не здійснює реєстраційних функцій у будівництві на території міста Одеси, так як такі функцій передано Управлінню ДАБК ОМР.
Також, колегія суддів зазначила про відсутність підтверджень реєстрації вказаної декларації у Реєстрі дозвільних документів станом на момент прийняття оскаржуваних рішень та судового розгляду даної справи. Внаслідок чого, враховуючи зібрані у справі докази, колегія суддів вважає сумнівним факт здійснення 20.10.2016 реєстрації Департаментом ДАБІ в Одеській області декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності щодо об'єкта «Реконструкція складів, м. Одеса, Київський район, вул. Краснова, №11/1, код 1251, кат. II» за № ОД 142162941306.
У 2019 році міська рада звернулась до господарського суду із позовом про скасування рішення державного реєстратора від 10.11.2016 (індексний номер 32322553) про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Обрій ХХІ» (з відкриттям розділу) на 1/25 об'єкта нерухомого майна за адресою: вул. Краснова, 11/1, м. Одеса, загальною площею 2 205,1 м2 та зобов'язати ТОВ «Обрій XXI» привести до попереднього стану спірну земельну, шляхом знесення складових частин нежитлових будівель площею 915,9 м2, за адресою: вул. Краснова, 11/1, м. Одеса. Однак, рішенням Господарського суду Одеської області від 22.01.2021 справа № 916/2464/19 (набрало законної сили та не було оскаржено) у задоволенні позову було відмовлено, у зв'язку з невірно обраним способом захисту порушеного права.
При цьому, під час розгляду вказаної справи, судом було встановлено, що у ТОВ «Обрій XXI» відсутнє зареєстроване у встановленому законом порядку речове право на спірну земельну ділянку, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомого майна (т.1, а.с. 195).
Судовою колегією встановлено вчинення реєстратором відповідних реєстраційних дій, здійснених щодо реєстрації за ТОВ «Обрій ХХІ» права власності на спірний об'єкт нерухомого майна, відбувалось на підставі наданої відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації ОД № 142162941306 від 20.10.2016.
При цьому, отримання відповідачем права власності на незаконно реконструйовані будівлі, які розташовані на земельній ділянці на яку у відповідача відсутні будь-які документи, вказує на порушення майнових прав та інтересів Одеської міської ради як власника земельної ділянки на якій розташоване спірне нерухоме майно.
В матеріалах даної справи відсутні належні документи та докази, що відповідач є власником або належним користувачем земельної ділянки, а отже останній не має право на її забудову без згоди її власника. Також, в матеріалах справи відсутні належні документи та докази, що відповідачем у встановленому законом порядку була отримана дозвільна документація на будівництво спірного об'єкту нерухомості.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги частині скасування рішення реєстратора підлягають задоволенню, адже, відповідачем для реєстрації права власності на самочинно реконструйовані об'єкти нерухомості, свідомо була використана декларація, яка не проходила реєстрацію в органах державного архітектурно-будівельного контролю, відомості про яку не були внесені до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а отже, відповідачем було здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці загальною площею 2 205,1 м2 по вул. Краснова, 11/1 в м. Одесі, та самочинно збільшено загальну площу належних йому нежитлових будівель на 915,9 м2.
У зв'язку з викладеним підлягають задоволенню і позовні вимоги про припинення права власності ТОВ «Обрій ХХІ» на спірний об'єкт нерухомого майна, адже вони є похідними.
Також, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо зобов'язати ТОВ «Обрій XXI» привести до попереднього стану спірну земельну ділянку враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах м. Одеси, а наявності винятків, які передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI не виявлено, отже земельна ділянка під зареєстрованим за відповідачем об'єктом є комунальною власністю.
Більше того, приналежність вказаної земельної ділянки територіальній громаді м. Одеси своїми діями підтверджував і сам відповідач, який звертався до Одеської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в користування (т.2, а.с. 25-28).
Статтею 16 ЦК України, зокрема, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновленні становища, яке існувало до порушення.
Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частин 1- 4 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 пункт «б»).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у випадку ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
При цьому, відповідач не позбавлений права власності на належне йому майно, яким він володів до проведення його самочинної реконструкції.
Також, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов щодо зобов'язання ТОВ «Обрій XXI» привести до попереднього стану земельну ділянку, шляхом знесення нежитлових будівель, площею 915,9 м2, адже позовні вимоги повністю відповідають способу захисту порушеного права власника землі, передбаченого приписам ст. 212 ЗК України.
Стосовно заяви відповідач про застосування строків позовної давності судова колегія зазначає наступне.
Вказана заява відповідача обґрунтована тим, що спірний об'єкт нерухомості було збудовано ще в 2008 році та, в подальшому, з метою приведення існуючих об'єктів до вимог містобудівного законодавства ТОВ «Обрій ХХІ» було проведено реконструкцію відповідно до декларації про початок будівельних робіт ОД №082161521205. Як зазначив відповідач, у технічному паспорт який виготовлений станом на 29.01.2008 КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», відображені будівлі Д, Е, Ж. Водночас, положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127 (в редакції станом на 2006 року), зобов'язують бюро технічної інвентаризації при виявлені самочинного будівництва повідомити про це місцевий орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, а тому за позицією відповідача вказані обставини свідчать про неможливість спростування позивачем факту обізнаності щодо існування спірних об'єктів ще з 2008 року.
При цьому судова колегія зазначає, що відповідно до Статуту КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» до предмету діяльності останнього не відноситься зобов'язання повідомляти органи місцевого самоврядування стосовно виявлення фактів самочинного будівництва.
Крім цього, ТОВ «Обрій ХХІ» не надано жодного письмового доказу щодо направлення КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на адресу Одеської міської ради повідомлення про виявлення факту самочинного будівництва.
У зв'язку з викладеним, твердження відповідача, що позивач мав знати про факт самочинного будівництва від КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» є необґрунтованим припущенням відповідача.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1, ст. 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини четверта та п'ята статті 267 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач - Одеська міська рада дізналась про порушені права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси 19 липня 2019 року з листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-11/020, з позовною заявою міська рада звернулась до суду 07.05.2021, судом вказана заява зареєстрована 27.05.2021, а провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 01.06.2021, отже строк позовної давності не був пропущений.
Крім цього, судова колегія зазначає, що предметом позову є визнання незаконним рішення державного реєстратора від 10.11.2016 та припинення права власності ТОВ «Обрій ХХІ» на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 11/1. Вимога про зобов'язання ТОВ «Обрій ХХІ» привести до попереднього стану вищевказану земельну ділянку є похідною від вищевказаних вимог. Однак відповідач у заяві про застосування позовної давності лише на технічний паспорт вищевказаного об'єкту нерухомого майна від 29.01.2008, відповідно до якого будівлі Д, Е, Ж є самовільно побудованими. Однак, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно та не є предметом позовних вимог Одеської міської ради, тому посилання відповідача у заяві про застосування позовної давності на даний документ, як доказ виникнення спірних правовідносин є помилковим.
Враховуючи викладене, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Стосовно доводів апеляційної скарги що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №947/15209/20, в якій предметом дослідження є питання достовірності декларації, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Проте, враховуючи предмет спору в даній справі, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи до закінчення розгляду кримінальної справи, оскільки зібрані докази в даній справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Також, судова колегія зазначає, що після закінчення розгляду кримінальної справи та набрання законної сили рішення, відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, якщо такі матимуть місце.
Інші, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, дублюють доводи та пояснення, які були надані відповідачем в суді першої інстанції та яким господарський суд в рішенні надав детальну правову оцінку, тому судова колегія не вбачає необхідності переглядати такі доводи в апеляційному порядку, оскільки вони не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з'ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2021 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.12.2021.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Разюк Г.П.
Савицький Я.Ф.