Справа № 415/2487/21
Провадження № 2-а/415/450/21
01 грудня 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Описова частина
Зміст позовних вимог
До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, а саме - постанову начальника групи ІПК впс (тип А) Відділ прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , про накладення на Позивача адміністративного стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП, в розмірі 5100,00 гривень.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу, на підставі якого прийнято рішення про винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення, про що також зазначає позивач.
Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
У матеріалах справи про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 відсутні докази, які б вказували на незаконний 1 перетин державного кордону України до тимчасово окупованої території України через тимчасово непрацюючий пункт пропуску. Визнання вини у поясненнях гга/або в оскаржуваній постанові не може бути достатнім доказом правомірності для складення Постанови про накладення адміністративного стягнення № 016381/21 від 14.07.2021 на таку особу. Саме така позиція висловлена Верховним постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17. Незаконний перетині кордону через тимчасово недіючий пункт пропуску з тимчасово окупованої території України не знайшов свого підтвердження.
Постанова про адміністративне правопорушення не містить посилань на докази, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП.
Факт визнання особою вчинення адміністративного правопорушення, як про те вказано в постанові про адміністративне правопорушення, не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень та не звільняє останнього від доведення його правомірності. Аналогічну правову позицію викладено у (постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17.
Верховний суд в постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16 зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим.
Будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-2 КУпАП, відсутні.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, просила суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення № 016381/21 від 14 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-2 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
26.07.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у 415/2487/21 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.
30.11.2021 року надійшов відзив на позов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надали відзив, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №016381/21 від 14.07.2021 року особа щодо якої розглядається справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 14.07.2021 року о 14 годині 20 хвилин під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» була виявлена, як громадянка України, яка 13.07.2021 о 22 год.00 хв. перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Ізварине», чим порушила вимоги п. 3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій відповідальність за що передбачене ч. 2 ст. 204-2 КУпАП. Прийнято рішення щодо застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №016381/21 від 14.07.2021 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові №016381/21 від 14.07.2021 року, посилаючись на не порушення нею правил перетину та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористалася своїм правом і звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірності свого рішення, окрім відзиву на позов, постанови про накладення адміністративного стягнення від 14.07.2021 року, письмових пояснень рапорту та витягу з підсистеми «Ризик».
Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП, та правомірності свого рішення, відповідачем не надані належні, допустимі та достатні докази.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), начальника групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справи про адміністративне правопорушення №016381/21 від 14.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-2 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 5100 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Є.Пікуса на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: Луганський прикордонний загін ім. Героя України полковника Є.Пікуса, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 , Україна, код ЄДРПОУ 14321736.
Відповідач: начальник групи ІПК віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних Луганського прикордонного загону старший лейтенант ОСОБА_2 , місце роботи за адресою: буд. 58, пр. Перемоги, м. Лисичанськ, Луганська область, 93120, Україна, код ЄДРПОУ 14321736.
Повний текст судового рішення складено 01.12.2021.
Суддя Ю.О. Калмикова