Справа № 408/1632/21-п
Провадження № 3/408/788/21
15 грудня 2021 року смт. Біловодськ
Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділу поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 506871 від 21 листопада 2021 року, ОСОБА_1 21 листопада 2021 року о 10 год. 15 хв. по вул. Кузоятова в смт. Біловодськ Луганської області, керував мопедом іноземним «Delta» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та порушення координації рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції України кваліфіковані за ч.2 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутнім не був, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, що не перешкоджало розгляду справи по суті за його відсутності, з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) діячи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення серед іншого долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з вищезазначеного протоколу ДПР18 № 506871 від 21 листопада 2021 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке кваліфіковане за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Так, диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 283, 284 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, серед іншого, може містити рішення про накладення адміністративного стягнення.
Однак, до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідної постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 та/або ч.2 ст.130 КУпАП тобто не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно протягом року вже піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що виключає таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, як повторність.
Тому, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Беручі до уваги вказані вище норми Конституції України, КУпАП, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та практику ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію правопорушення, оскільки неминуче відійде від функції правосуддя.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, не доведена та не може бути встановлена судом.
Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 є не доведеною та не встановленою, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому згідно ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 не вбачаю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 184, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Біловодського районного суду Луганської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Булгакова Г.В.