16.12.2021
ЄУН №389/1208/21
Провадження №1-кп/389/90/21
16 грудня 2021 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121020000199 від 05.04.2021, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
Прокурором в судовому засіданні заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, який спливає 23.12.2021, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зникли.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження строку дії такого запобіжного заходу та просили застосувати щодо ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби, мотивуючи тим, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України відсутні, а наявність обгрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиною підставою для тримання обвинуваченого під вартою, подавши до суду про це відповідне клопотання.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також суд враховує вимоги ст.5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
У п.3 ст.5 Конвенції визначено право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема незаконно впливати на потерпілу та свідків, які на даний час судом не допитані.
Водночас ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України судом не встановлено. Зокрема, прокурором не доведено наявність ризиків щодо переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_4 під час досудового розслідування в порядку ст.208 КПК України не затримувався, добровільно з'явився до слідчого судді для вирішення питання щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Інших доказів на підтвердження наявності ризику переховування обвинуваченого прокурором суду не надано і таких в судовому засіданні не здобуто. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Крім того, ОСОБА_4 вважається таким, що не має судимості в силу ст.89 КК України, доказів наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення прокурором суду не надано. Наведене в сукупності також свідчить про недоведеність ризику вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст.178 КПК України, судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, однак обвинувачений вважається таким, що не має судимості в силу ст.89 КК України, має постійне місце проживання, мешкає разом з матір'ю.
З огляду на встановлені факти, суд прийшов до висновку, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, на даний час відсутні.
Конкретних даних або підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі буде переховуватись від кримінального переслідування або якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню матеріали справи не містять і таких даних прокурором під час розгляду справи не представлено.
Враховуючи вищевикладене, доцільність подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, прокурором не доведена, а тому суд вважає, що для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання ризику переховування від суду, а також встановленого ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків, обвинуваченому достатньо буде застосувати такий вид запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 331, 350 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто з 16.12.2021 до 16.02.2022.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці, тобто з 16.12.2021 до 16.02.2022 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:, а саме:
- не залишати цілодобовомісце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- утриматися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також, що працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися до його житла з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з приводу питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на відділ поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для відома, начальнику відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для організації виконання.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1