Справа №345/4914/21
Провадження № 2/345/1418/2021
16.12.2021 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Сухарник І.І.
за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: головний державний виконавець Калуського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Мельник Наталія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що постановою головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу ДВС Мельник Н.В. від 29.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67296003 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. № 4604 від 22.05.2021 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», яке є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», заборгованості за кредитним договором № 0301-0/2019 від 25.08.2019 в сумі 14 556,00 гривень.
Оскільки жодних документів їй не надходило, то позивач звернулася до Калуського відділу ДВС та отримала копії документів.
Позивач зазначає, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, розмір заборгованості не підтверджений випискою по рахунку за Договором кредиту, також її не було повідомлено про намір вчинення виконавчого напису.
ОСОБА_1 зазначає, що жодних кредитних договорів із ТОВ «ФК «Інвеструм» вона не укладала та не користувалася його фінансовими послугами, не отримувала жодних листів та претензій щодо сплати боргу. Також у період з 12.07.2019 по 10.10.2019 на її карткові рахунки не надходило жодних коштів від ТОВ «ФК «Інвеструм». Натомість згідно наданої ТОВ «ФК «Інвеструм» виписки кошти були перераховані в Росію.
Також позивач вказує, що з 18.06.2021 діяльність приватного нотаріуса Данич О.Ф. була зупинена у зв'язку із порушенням правил ведення нотаріальної діяльності.
Враховуючи наведене, на думку позивача у відповідача не було підстав для звернення до виконавця за вчиненням виконавчого напису.
Оскільки нотаріусом при вчиненні даного виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. 22.05.2021 № 4604 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 14 556,00 гривень заборгованості, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Відповідно до частин 2-6статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Ухвалою суду від 11.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач не з'явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади. Відповідач причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався. Тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Від Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області надійшло клопотання про розгляд справи в за відсутності їх представника. Щодо вирішення спору покладаються на розсуд суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, не повідомила суд про причини своєї неявки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що згідно матеріалів справи 25.08.2019 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 03019-08/2019 за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на сайті Товариства (а.с. 14-18). Згідно п. 1.1. Договору Товариство надало клієнту кредит в розмірі 3000,00 гривень на умовах строковості, платності, зворотності, а Клієнт зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит був наданий строком на 14 днів до 07.09.2019.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 03.10.2020 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
22.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Данич Оксаною Федорівною вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 4604, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм», заборгованості за Кредитним договором № 03019-08/2019 від 25.08.2019, в розмірі 14 556,00 гривень, з яких 3000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 756,00 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 10 800,00 гривень - строкова заборгованість за пенею. У даному виконавчому написі вказано, що стягнення заборгованості проводиться за період з 04.12.2020 року по 27.02.2021 року (а.с. 12).
На виконання зазначеного вище виконавчого напису головним державним виконавцем Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Мельник Н.В. 29.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67296003 (а.с. 13).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Тому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Договір про надання фінансового кредиту від 25.08.2019 був укладений за допомогою електронного сервісу, що міститься на електронному сайті ТОВ «ФК «Інвеструм».
Позивач заперечує факт укладення даного договору та отримання коштів шляхом їх зарахування на її карткові рахунки, на підтвердження чого надала суду виписку по її картковому рахунку за період з 12.07.2019 по 10.10.2019 (а.с. 20).
Таким чином судом встановлено, що заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 03019-08/2019 не є безспірною.
Крім того, як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. керувалася ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі за текстом - Перелік).
Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.
За приписами ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі N 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір між позивачем та ТОВ «ФК «Інвеструм» не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий вчинений з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Також враховуючи, що позивач при зверненні до суду сплатила 908,00 гривень судового збору при пред'явленні позову, керуючись вимогами ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на користь позивача сплачений нею судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною 22 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 4604, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 03019-08/2019 від 25.08.2019, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 908,00 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий