Єдиний унікальний номер 185/7304/21
1-кп/185/566/21
16 грудня 2021 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської
області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
озглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021041370000516 від 08.07.2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алма-Ати, Казахстан, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
07.07.2021 року, приблизно о 22.30 год., ОСОБА_3 , перебував вдома за адресою АДРЕСА_1 , та почувши якісь крики біля свого подвір'я, вийшов з будинку, та побачив, що на вулиці біля паркану знаходиться його знайомий ОСОБА_5 , при цьому взяв зі сходів ганку кухонний ніж, та тримаючи його у руці підійшов до ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почали розмовляти, перебуваючи по різні сторони паркану, ОСОБА_3 на території домоволодіння, а ОСОБА_5 за територією двору. В цей же час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між останніми виникла словесна сварка в ході якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , перебуваючи поряд з будинком № 68 по вул. Дружби м. Павлограда, діючи умисно, утримуючи в правій руці кухонний ніж, який вирішив використати в якості знаряддя злочину, наніс один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив тому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини по білягрудній лінії без ушкодження внутрішніх органів, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та суду пояснив, що з обставинами, які зазначені в обвинувальному акті, він повністю згоден. Додав, що дійсно 07.07.2021 року о 22.30 год. він наніс удар кухонним ножем ОСОБА_5 . У скоєному він щиро кається, та шкоду потерпілому він відшкодував.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 07.07.2021 року о 22.30 год. він був дома, та йому подзвонила колишня дружина ОСОБА_3 та попросила прийти до нього, попрохати, що б той переслав їй гроші на дитину. Він прийшов до ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , позвав його, та біля калітки вони стояли, спокійно розмовляли. Потім він відчув удар ножем, та на футболці побачив кров. Причину нанесення удару він не може пояснити. До цього конфлікту він не мав з обвинуваченим. У лікарні він був 2 дні, та на даний час відчуває себе добре. Притензій до обвинуваченого він немає, так як той йому відшкодував шкоду. Просить суд призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Допитавши обвинуваченого, потерпілого, суд вважає, що ОСОБА_3 винний в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 121 КК України.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.
Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення.
Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, вину визнав у повному обсязі, шкоду потерпілому відшкодував.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення останнього до того, що сталося, а також те, що шкоду відшкодовано потерпілому, та той притензій до обвинуваченого не має, и просить не позбавляти волі останнього, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, з виконанням обов'язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- два ножа, які перебувають у камері зберігання речових доказів - знищити;
- футболку сірого кольору та спортивні штани сірого кольору, які були вилучені під час затримання ОСОБА_3 , та які зберігаються у камері зберігання речових доказів - передати за належністю ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту не продовжувався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1 .