справа № 208/5819/19
№ провадження 1-кп/208/175/21
Іменем України
24 листопада 2021 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12019040160001316 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, маючий професійно-технічну освіту, не працюючого, розлученого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_4 , згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.12.2010 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 , на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14.10.2010 року до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили 20.12.2010 року.
Крім того, згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.03.2016 року, Буцан зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_9 , на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку на час навчання в Дніпродзержинському державному технічному університеті, до 30.06.2018, щомісячно, починаючи з 07.10.2015 року.
08.06.2011 року, державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області Буцана попереджено про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, зобов'язання в 3-х денний термін надавати довідку з місця роботи державному виконавцю для направлення виконавчого листа за місцем роботи, попередження державного виконавця про зміну місця проживання або роботи, щомісячне (щоквартальне) надання державному виконавцю копій квитанцій про сплату аліментів.
Однак, Буцан достеменно знаючи про існування судових рішень про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, будучи офіційно попередженим державним виконавцем про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) та про свій обов'язок щодо утримання дітей шляхом сплати аліментів, грубо порушив обов'язки щодо необхідності утримання сина та доньки, які покладені на нього як батька Конституцією України (ч. 2 ст. 51) та статтею 180 Сімейного кодексу України.
Так, діючи умисно, у період часу з квітня 2016 року по липень 2019 року включно ОСОБА_4 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: не вжив заходів до офіційного працевлаштування з метою приховування заробітку (доходу), який підлягає обліку при відрахуванні аліментів; у Кам'янський міський центр зайнятості на облік не став, проте, працюючи без офіційного працевлаштування та отримуючи грошову винагороду за виконані роботи, аліменти на утримання доньки добровільно не виплачував, матеріальної допомоги не надавав, внаслідок чого допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_8 : з квітня 2016 року по серпень 2016 року щомісячно по 744 грн., з серпня 2016 року по січень 2017 року щомісячно по 765 грн., з січня 2017 року по липень 2017 року щомісячно по 801 грн., з липня 2017 року по січень 2019 року щомісячно по 1 052 грн., з січня 2019 року по квітень 2019 року щомісячно по 1 400 грн, з квітня 2019 по липень 2019 року щомісячно по 1 544 грн, за липень 2019 року нараховано до сплати 1 604 грн. Загалом сума заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки за період з квітня 2016 року по липень 2019 року включно становить 40 979 грн. У погашення заборгованості ОСОБА_4 кошти не сплачувались.
Крім того, діючи умисно, у період часу з жовтня 2015 року по червень 2018 року включно ОСОБА_4 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання свого сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не вжив заходів до офіційного працевлаштування з метою приховування заробітку (доходу), який підлягає обліку при відрахуванні аліментів; у Кам'янський міський центр зайнятості на облік не став, проте, працюючи без офіційного працевлаштування та отримуючи грошову винагороду за виконані роботи, аліменти на утримання сина добровільно не виплачував, матеріальної допомоги не надавав, внаслідок чого допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_7 : з жовтня 2015 року у розмірі 556 грн; за листопад та грудень 2015 року - по 690 грн. щомісяця; з січня 2016 року по липень 2016 року - по 744 грн щомісяця; з липня 2016 року по липень 2017 року - по 765 грн. щомісяця; з липня 2017 року по січень 2018 року - по 801 грн щомісячно; з січня 2018 року по червень 2018 року включно - по 1 052 грн. Загалом сума заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина за період з жовтня 2015 року по червень 2018 року включно становить 26 698 грн. У погашення заборгованості ОСОБА_4 кошти не сплачувались.
Таким чином, ОСОБА_4 протягом часу з квітня 2016 року по липень 2018 року включно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини - доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , і допустив заборгованість зі сплати аліментів за 40 місяців у сумі 40 979 гривень, а також протягом часу з жовтня 2015 року по червень 2018 року включно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_9 , і допустив заборгованість зі сплати аліментів за 33 місяці у сумі 26 698 грн.
У судовому засіданні обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів щодо його винуватості, так як свою вину у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, обставини його скоєння, визнає у повному обсязі. Ці обставини розуміє вірно, це його добровільна та достеменна позиція. Розуміє, що буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Пояснив суду, що ОСОБА_10 є його цивільною дружиною. Від шлюбу мають двох дітей. Стосунки розірвали приблизно у 2010 році. В подальшому потерпіла звернулася до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання сина та доньки, який було задоволено. Будучі працевлаштованим, гроші на утримання дітей перераховував. В період з 2016 по 2019 рік він працював без офіційного працевлаштування. Аліменти не платив через важке матеріальне становище. З дітьми він не спілкується. Вони працюють та навчаються в інших містах України. На даний час оформив пенсію по інвалідності 3 групи, буде з цих грошей погашати заборгованість. Вину свою визнав повністю. Щиро кається.
Враховуючи клопотання обвинуваченого про недоцільність дослідження у судовому засіданні доказів його винуватості, позицію прокурора, який не заперечував, при з'ясуванні обставин справи та доказів на їх підтвердження, обмежитись допитом підсудного, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, вважаються встановленими в судовому засіданні, не потребують окремого дослідження у ході судового розгляду і це враховується судом при постановленні вироку.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що винність обвинуваченого у судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії у скоєнні кримінального правопорушення вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)
Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає визнання своєї вини, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вину визнав, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, скарг на його протиправну поведінку у побуті не надходило, враховує обставини що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують.
З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у вигляді обмеження волі з встановленням строку випробування. На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 протягом іспитового строку:
- не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили, мірою запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишити особисте зобов'язання.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_1