Справа № 201/8446/21
Провадження № 2/201/3250/2021
про передачу справи за підсудністю
27 вересня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Наумова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення збитків,
20.08.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Рябцевої О.Д. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення збитків,
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Звертаючись із позовною заявою до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, позивач визначив підсудність даної цивільної справи відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України - за місцем реєстрації другого відповідача - ОСОБА_2 , який є представником ОСОБА_1 на підставі довіреності від 07.03.2017р.
Водночас, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу , укладений між ТОВ «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 в стягнути із відповідачів збитки солідарно.
Відповідно до ч. 7. ст. 30 ЦПК України у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
Між тим, ОСОБА_2 взагалі не є стороною спірного договору, не є зобов'язаною стороною у договірних відносинах, а є лише представником першого відповідача ОСОБА_1 . Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень.
З урахуванням викладеного, визначення підсудності справи позивачем не відповідає вимогам ані ч. 1 ст. 27 ЦПК України, ані вимогам ч. 7. ст. 30 ЦПК України оскільки основний відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а солідарний відповідач (як визначив його позивач) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Частиною 9 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позивач у своїй позовній заяві вказав адресу останнього відомого місця проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Зважаючи на те, що зареєстрованим місцем проживання відповідача не є Соборний район м. Дніпра вищевказана справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська і підлягає передачі на розгляд до Генічеського районного суду Херсонської області за останнім відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 31, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення збитків - передати за підсудністю до Генічеського районного суду Херсонської області (75500, м. Генічеськ, вул. Братів Коваленко, 66).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.С. Наумова