Справа № 210/7218/21
Провадження № 2-з/210/200/21
іменем України
"14" грудня 2021 р. суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
В провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Металургійної районної у місті ради, третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рисіна С.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 14 грудня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху в зв'язку з тим, що суд вважає, що одна із позовних вимог, яка стосується визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 , є передчасною так як позов заявлено з підстав пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, а не з підстав оспорювання права власності позивача на вказану квартиру.
10 грудня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом витребування з КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» м. Кривого Рогу, документи про технічну інвентаризацію з планом схемою квартири АДРЕСА_1 та документи, що є доказами виникнення права власності на нього.
В обґрунтування своєї заяви вказує, що так як документи про технічну інвентаризацію з планом схемою квартири АДРЕСА_1 батьком ОСОБА_2 були втрачені у 2015 році, а також те, що вказані документи підтвердять належність квартири батьку ОСОБА_2 .
Дослідивши надані заявником матеріали, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Захід забезпечення позову є хоча і тимчасовим, але суттєвим обмеженням прав певних осіб, яке застосовується наперед, до визнання особи, якої стосується захід забезпечення, відповідальною за порушення прав заявника та до встановлення судом дійсної наявності порушення права заявника. Тому захід забезпечення позову має бути найменш обтяжливим, і крім його співмірності має бути дійсно необхідним і таким, що є єдиною найбільш доцільною можливістю запобігти неможливості виконання рішення про задоволення позову.
Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Також, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову просить суд витребувати документи, які не мають відношення до предмету позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з огляду на те, що по суті представник позивача просить суд надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, а вимога щодо визнання права власності є передчасною.
Судом враховується, що вказана заява про забезпечення позову подана ОСОБА_1 в рамках позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В заяві про забезпечення позову представник заявника належним чином не обґрунтував необхідності вжиття вказаного ним заходу забезпечення, а також такий захід забезпечення позову є передчасним.
Тому, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, передчасною, не відповідає меті забезпечення позову, крім того, заявником не доведений факт того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 153, 260, 261, ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , в задоволенні заяви про забезпечення позову по справі до Виконкому Металургійної районної у місті ради, третя особа: Приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Рисіна Світлана Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Н. А. Літвіненко