іменем України
16 грудня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/7767/21
Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1576/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шарапової О.Л.,
суддів: Євстафіїва О.К., Харечко Л.К.,
секретар: Бивалькевич Т.В.
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
відповідач: ОСОБА_1
Особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
Оскаржується рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 жовтня 2021 року,
В липні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 33858,32 грн станом на 28 червня 2021 року та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до банківської установи з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н. Підписанням заяви ОСОБА_1 підтвердив, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Встановлення та зміни кредитного ліміту зазначено в п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору, станом на 28 червня 2021 року, виникла заборгованість у розмірі 33858,32 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 29998,55 грн, і заборгованості в сумі 3859,77 грн. за простроченими відсотками.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що підписуючи анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, викладеними на сайті Банку, становлять договір про надання банківських послуг.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що у разі незгоди суду з розрахунком заборгованості, суд повинен був надати свій розрахунок.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення постановлене з дотриманням приписів законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 21 грудня 2011 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку в якій не зазначено, яку саме картку виявив бажання оформити на своє ім'я відповідач, не зазначений розмір процентної ставки за користування коштами та розмір штрафних санкцій. (а.с. 46).
В анкеті-заяві зазначається, що відповідач згоден з тим, що ця заява, разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Матеріали справи не містять даних які саме Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку, були надані відповідачу для ознайомлення до підписання анкети-заяви від 21 грудня 2011 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Умови надання споживчого кредиту фізичним особам з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Вказаний висновок щодо застосування норм викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в анкеті-заяві процентна ставка не зазначена; в матеріалах справи відсутня пам'ятка клієнта, яка є складовою укладеного договору; випискою по рахунку підтверджується отримання та погашення відповідачем відсотків, які в анкеті-заяві не передбачені взагалі; Умови та Правила надання банківських послуг не підписані відповідачем; за підрахунком відповідача, який не спростовано позивачем, за період з 23 вересня 2015 року до 16 березня 2021 року ним фактично було використано (знято) грошові кошти в загальній сумі 276983 грн. 72 коп., а повернуто банку 278568 грн. 88 коп., тобто відповідач не має заборгованості за тілом кредиту.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.
Доводи апеляційної скарги про те, що підписуючи анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, викладеними на сайті Банку, становлять договір про надання банківських послуг, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять даних які саме Умови та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифи банку, були надані відповідачу для ознайомлення до підписання анкети-заяви від 21 грудня 2011 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що у разі незгоди суду з розрахунком заборгованості, суд мав навести у рішенні суду власний розрахунок, не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторони у встановленому законодавством порядку не погодили розмір процентів за користування коштами, а розмір сплачених відповідачем коштів перевищує отриманий останнім розмір коштів та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення, рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуюча: Судді: