Справа № 333/2305/21
Провадження №2/333/2285/21
24 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Михайлової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатюк І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
13.04.2021 року позивач звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовними вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем в шлюбі з 07.12.2002 року. Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23.04.2009 року шлюб з відповідачем розірвано. На даний час дочка навчається на факультеті іноземної філології Запорізького національного університету, тобто донька потребує матеріальної допомоги на час навчання. Відповідач є працездатною особою та офіційно працевлаштований, тому позивач змушена звернутися до суду. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на тримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, щомісячно в розмірі ј частини, починаючи з дня подачі позову та до закінчення дочкою навчання, але не більше як до 23 років.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але через канцелярію суду надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги щодо стягнення аліментів у розмірі ј частини не підтримує та не заперечує проти стягнення з відповідача фіксованої суми аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, просить стягнути з нього аліменти у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною,Законом України № 4 75/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 20 травня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції позивач 28 листопада 2009 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданого Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 28 квітня 2020 року позивач змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки № 200070 від 05 березня 2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на першому курсі факультету іноземної філології Запорізького національного університету на денній формі навчання/держзамовлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з тим потребують матеріальної допомоги до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №04-28/3-9151 від 21.07.2021 року та Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру № 2312-804654-2017.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, проте продовжує навчання, проживає разом із позивачем, то підстави для стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дочки наявні.
Згідно ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На підставі ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.201 Сімейного кодексу України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідач ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою, на даний час працює лікарем, позивач та відповідач дійшли згоди щодо стягнення аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, аналізуючи зібрані у справі докази і вимоги чинного законодавства, враховуючи обставини справи, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі одного прожиткового мінімуму на працездатну особу, що станом на день подачі позову до суду складає 2270 грн. 00 коп., починаючи з дня подачі позову до суду, з 13.04.2021 року та на період навчання, однак не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному обов'язковому виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В. Михайлова