243/11140/17
провадження № 1-в/243/354/2021
14 грудня 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
За участю
Секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська, клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України,
До суду 07.12.2021 року надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до якого останній просить суд зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк покарання призначеного вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018 року.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, його не явка не є перешкодою у вирішення питання про зарахування строку попереднього ув'язнення.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора та захисника, приходить до наступного висновку.
Так, в ході судового засідання достовірно було встановлено, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018 року (набрав законної сили 20.02.2018 року) ОСОБА_4 визнано винним за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць. Запобіжний захід, відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, за даним кримінальним провадженням не обирався.
Згідно інформації Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» від 02.08.2021 року № 1634, встановлено, що ОСОБА_4 17.07.2020 року поміщений до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» для виконання вищезазначеного вироку суду.
Крім того, ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 27.10.2020 року, на підставі ст. ст. 537,539 КПК України, тимчасово залишений в Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» до розгляду кримінального провадження №236/3015/17 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Судове рішення не прийнято.
Також вироком Краснолиманського міського суду від 28.01.2021 року за ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 2 ОСОБА_4 засуджений до 4 років 4 місяців позбавлення волі. Вирок набув законної сили 01.03.2021 року.
Частина 5 статті 72 КК України передбачає, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» є запобіжним заходом, який застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою в резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, початок строку відбування покарання та рішення про залік досудового тримання під вартою.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання вирішується судом під час ухвалення вироку, про що зазначається в його резолютивній частині.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 та зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання, оскільки запобіжний захід останньому по розглянутому кримінальному провадженню не обирався, під час досудового розслідування в цьому кримінальному проваджені обвинувачений ОСОБА_4 під вартою не перебував, а тому приходить до висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.
В той же час, суд зазначає, що пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Частина 2 статті 539 КПК України регламентує, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Враховуючи те, що запобіжний захід ОСОБА_4 по розглянутому кримінальному провадженню не обирався, під час досудового розслідування в цьому кримінальному проваджені обвинувачений ОСОБА_4 під вартою не перебував, а по кримінальній справі № 236/3015/17 відносно останнього рішення не прийнято, тому на думку суду, зазначене не позбавляє права ОСОБА_4 звернутися з відповідним клопотанням до належного суду (в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання), тобто Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 537-539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України - відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд на протязі семи суток з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 14.12.2021 року.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1