Справа №265/9292/21
Провадження №2-а/265/86/21
14 грудня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі
головуючого судді Адамової Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася 16 листопада 2021 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя із позовом про скасування постанови ЕАО № 4980215 від 02.11.2021 року у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 02.11.2021 року відносно неї було винесено оскаржувану постанову, згідно якої 02 листопада 2021 року о 11-26 годині вона, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Таганрозькій у м.Маріуполі, перевищила швидкість в населеному пункті більше як на 23 км/год., а саме, рухалась зі швидкістю 73 км/год., швидкість виміряна за допомогою приладу TruCam ТС000587 (який поліцейський тримав в руках), чим порушила п.12.4 Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Зазначала, що інспектор тримав пристрій вимірювання швидкості в руках та не в зоні дії знаку 5.70 «Фото, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху», що є неприпустимим. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови, їй не було роз'яснено її права у відповідності до вимог ст.268 КУпАП. Просила постанову серії ЕАО № 4980215 від 02 листопада 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, скасувати.
10 грудня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача в особі представника Рябко І.В. на пред'явлений адміністративний позов. У своєму відзиві відповідач посилається на те, що під час несення служби 02.11.2021 року екіпажем «Чайка» за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCamLTI 20/20 було виявлено порушення ПДД: водій автомобіля Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив швидкість на 23 км/год. Вказаний факт підтверджується відео та фото. Зазначила, що докази, отримані за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCamLTI 20/20 ТС000587 є належними та допустимими, тому як відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/23193 виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 06.09.2021 року та чинного до 06.09.2022 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCamLTI 20/20 ТС000587, є придатним до застосування. Поліцейським розпочато розгляд справи в присутності водія відповідно до ст.. 279, 268 КУпАП та ст.. 63 Конституції України водію були роз'яснені права та можливість ними скористатися. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2021 року відкрите спрощене провадження та справа призначена до судового розгляду.
У судове засідання позивачка не з'явилася, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надавши до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечує.
Будь-яких інших заяв чи клопотань по суті справи сторонами не надано.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши відеозапис, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4980215 від 02 листопада 2021 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень.
Наведена постанова була винесена відповідачем внаслідок встановленого порушення позивачем вимог п.12.4ПДР, а саме 02 листопада 2021 року о 11.26 год. в м. Маріуполі по вулиці Таганрозькій в місті Маріуполі позивачка, керуючи ТЗ рухалася зі швидкістю 73 км/год, перевищила встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год., чим порушила швидкісний режим в населених пунктах (дозволено швидкість не більше 50 км/год). Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruСam LTi20/20 TC000587.
На підтвердження вчиненого позивачкою адміністративного правопорушення, відповідачем надано фото та відео з лазерного вимірювача швидкості TruCam із зображенням автомобіля Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зазначенням швидкості 73 км/год. при максимально дозволеній - 50 км/год., також надано диск із відеозаписом з нагрудної камери.
За приписами пункту 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 статті 122 КУпАП, передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
З оскаржуваної постанови вбачається, що порушення зафіксоване лазерним вимірювачем TruCam LT1 20/20, який отримав сертифікат відповідності затвердженого типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012. Відповідно, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, та пройшов повірку.
Відповідно до Інструкції виробника Laser Technology Іnс, США, використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 передбачає можливість використання цього приладу в автоматичному режимі, вказаний режим дозволяє автоматично фіксувати номерний знак та швидкість руху транспортного засобу. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 може використовуватись як в мобільному, так і в статичному положенні. Тобто, поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Під час фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад автоматично здійснює фотографування транспортного засобу порушника.
Можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" також підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/23193 виданого ДП “Укрметртестстандарт» від 06.09.2021 року та чинного до 06.09.2022 року.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 2 км/год до 200 км/год.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Отже, можливість використання приладу TruCam LT1 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
За приписами статті 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону № 580-VIII інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
При цьому, жодними положеннями Закону № 580-VIII, в тому числі, частини першої статті 40, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.
В той же час, Закон не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.
Таким чином, наведені вище обставини спростовують доводи позивачки щодо неналежного використання засобу вимірювання швидкості "TruCam LTІ 20/20" та недопустимості доказів, отриманих за допомогою вказаного технічного засобу.
Разом з тим, з доданого до відзиву на позовну заяву відеозапису вбачається, що поліцейським під час розгляду справи не роз'яснювалися позивачці права, передбачені ст. 268 КпАП України. Вже після складання постанови на зауваження позивачки про порушення процедури розгляду справи внаслідок нероз'яснення їй прав, поліцейським було запропоновано їй таке роз'яснення, що є неприпустимим.
Такі обставини, на думку суду, свідчать про грубе порушення прав позивачки, у тому числі і права на захист, оскільки остання про таке право не була поінформована, і відповідно про порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження забезпечення інспектором поліції прав позивачки, передбачених ст. 268 КУпАП України.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови від 02 листопада 2021 року серії ЕАО № 4980215 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню: оскаржувана позивачкою постанова серії ЕАО № 4980215 від 02 листопада 2021 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 454 гривни за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 280, 283, 286 КУпАП, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 205, 241-246, 250, 251, 293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4980215 від 02 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосування до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 454 гривни.
Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі у десятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.
Суддя Т.С. Адамова