Справа № 234/15468/20
Провадження № 2/234/1391/21
05 листопада 2021 року місто Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Нейло І.М., секретар судового засідання Ридош Г.Ю.,
розглянувши у м. Краматорську Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву у цивільній справі №234/15468/20
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б
до
ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12.11.2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між позичальником, яким є: ОСОБА_1 та ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», 16.08.2011 року був укладений Кредитний договір № 68 С, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 173 600,00 грн. зі сплатою 17,5% річних.
З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк та ОСОБА_2 уклали Договір поруки № 19 П/0811 від 16.08.2011 року.
За умовами Договору поруки, поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом.
03.10.2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №68 С від 16.08.2011 року.
Таким чином, TOB «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідачів, а ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з позичальника станом на 09.10.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 260 059, 71 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 115 698,75 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 103 024,56 грн., заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 41 336,40 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 260 059, 71 грн., понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 900,00 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01.12.2020 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачам запропоновано подати відзив на позов.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надана заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочний розгляд справи.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, розміщенням оголошення на сайті суду, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідачів копію рішення суду для відома.
Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд,-
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позичальником, яким є: ОСОБА_1 та ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», 16.08.2011 року був укладений Кредитний договір № 68 С, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 173 600,00 грн. зі сплатою 17,5% річних.
За умовами Кредитного договору, Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов'язувався здійснювати сплату грошових коштів шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з метою погашення заборгованості за виданим Кредитом та нарахованими процентами (п. 4 Кредитного договору).
З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк та ОСОБА_2 уклали Договір поруки № 19 П/0811 від 16.08.2011 року.
За умовами Договору поруки, поручитель зобов'язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З огляду на те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (стаття 554 ЦК України); поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, банк має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, норми чинного законодавства України наділяють кредитора, правом вимагати від поручителя виконання зобов'язань за Кредитним договором.
03.10.2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №68 С від 16.08.2011 року.
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло усі права за Кредитним договором, що належали первісному кредиторові, зокрема й право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.1050 ч.2 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Як вбачається зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитор) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) у розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок однобічної відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 68 С від 16.08.2011 року, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з позичальника станом на 09.10.2020 року, становить 260 059, 71 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 115 698,75 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 103 024,56 грн., заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 41 336,40 грн.
В добровільному порядку вказана заборгованість відповідачами до теперішнього часу не погашена.
На підставі наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід стягнути солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором №68С від 16.08.2011 року, у загальному розмірі 260 059,71 грн.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення вимог.
Згідно п.1 ч.3ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно з ч. ч. 1-2ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
В своїх роз'ясненнях, наданих у п.п.47-48 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2017 року №10, ВССУ зазначив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,42,56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Надання платної правової допомоги регламентується ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VIвід 05.07.2012 року (із змінами і доповненнями), згідно частини 1 статті 26 якого, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позову було надано копію Договору про надання правової допомоги № 21-12/2019 від 21.12.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Вердикт», заявку на надання юридичної допомоги № 84 від 04.10.2020 року, копію витягу з Акту №8 про надання юридичної допомоги від 16.10.2020 року, з детальним описом наданих послуг, згідно якого сума оплати за надані послуги складає 20 000,00 грн., платіжне доручення № 154600002 від 19.10.2020 року.
Беручи до уваги вказане, судові витрати, пов'язані з розглядом справи - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, щодо стягнення боргу, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 3 900,00 грн.
Керуючись ст.ст.1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268,354,355 ЦПК України, ст.ст. 530, 546, 553, 554, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749), заборгованість за кредитним договором №68С від 16.08.2011 року, у загальному розмірі 260 059,71 грн. (двісті шістдесят тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 71 копійка).
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749), понесені витрати на сплату судового збору у розмірі по 1950 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят тисяч 00 коп.) з кожного.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) понесені витрати на правову допомогу у розмірі по 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя Краматорського
міського суду І.М.Нейло