Справа № 505/1892/20
Провадження № 2/505/919/2021
14.12.2021 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Івінського О.О.
секретаря судового засідання Черчел Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення,-
ОСОБА_1 , 17 липня 2020 року звернулася до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просила визнати її такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Реєстрація відповідачки створює перешкоди у належному їй праві володіння, користування та розпорядження житловим будинком, заважає отримати субсидію та пільги на сплату житлово-комунальних послуг.
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Надала заяву, згідно якої просила розглянути справу у її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про судове засідання, відповідачка була повідомлена за останнім відомим місцем реєстрації, проте конверт повернувся із зазначенням «За закінчення терміну зберігання». Іншими належними даними про місце перебування чи роботи відповідачки суд не володіє. Згідно ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, виклик відповідачки було здійснено на підставі ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Котовського міськрайонного суду Одеської області, що є належним повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником Ѕ частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.10.2013 та договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 15.10.2013.
Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з 08.12.2017.
Факт того, що відповідачка у вказаному житловому будинку не проживає підтверджується довідкою голови квартального комітету від 27.07.2020, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але ні одного дня не проживала за нею і на даний час не проживає.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до цієї норми закону відповідачі зобов'язані були зареєструватись за новим постійним місцем проживання протягом 10 днів з дня переїзду до цього постійного місця проживання.
Тому суд вважає, що реєстрація відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , є формальною, без наміру її фактичного проживання в цьому будинку. Відповідно вона втратила право на користування цим будинком, оскільки добровільно припинила користування вказаним будинком та переселилася на інше місце свого проживання.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так як судом встановлено, що відповідачка в спірному жилому приміщенні відсутній більше року без поважних на те причин, спільним побутом з позивачем не пов'язаний, домовленості між ним та позивачем, як власником житла, щодо порядку використання жилого будинку відсутні, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням і є підставою для зняття його з реєстраційного обліку за місцем реєстрації.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві часткової приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 14 грудня 2021 року.