Справа№487/3880/21
Провадження №2-о/487/96/21
Іменем України
16.12.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Цуркан Р.С.,
при секретарі судового засідання- Драчинської О.В.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, заінтересовані особи: Миколаївська міська рада, ОСОБА_3 ,
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Заявник просила:
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з березня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви посилається на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.10.2020 року. Він постійно мешкав, хоча й не був зареєстрований, у АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.10.2020 року по справі № 487/8306/19, що набрало законної сили, після смерті ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_5 проживав як чоловік та жінка однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з травня 2006 року по 14 серпня 2019 року, ОСОБА_5 став одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 .
Ще за життя, на початку 2011 року ОСОБА_5 почав спільно проживати однією сім'єю із заявницею - ОСОБА_1 , з якою в подальшому в нього склались добрі дружні стосунки як брата та сестри, за вищевказаною адресою в квартирі АДРЕСА_3 . Хоча він був зареєстрований в спадковому будинку від батьків за адресою: АДРЕСА_4 . Вони були знайомі із дитинства, проводили разом час, інколи разом відвідували офіційні заходи, зокрема й культурні заходи, музеї та театри, концерти, та їздили разом компанії друзів на відпочинок, де проводили час у дружній обстановці.
У зв'язку із добрими, приязними стосунками, ОСОБА_5 відносився до ОСОБА_1 як брат до сестри, а тому, коли заявниця у 2012 році мала складні життєві обставини, то ОСОБА_5 та ОСОБА_7 поселили заявницю у вищезазначеній квартирі АДРЕСА_3 . Після чого, починаючи з березня 2012 року, вони почали проживати утрьох, однією сім'єю, що підтверджується Актом про проживання, виданим ОСББ «Леваневців 25/9» та підписаним сусідами.
Останні роки, особливо після смерті своєї цивільної дружини - ОСОБА_6 , стан здоров'я ОСОБА_5 почав поступово погіршуватися і до наявного в нього цукрового діабету, на підтвердження чого надається довідка, яким він хворів протягом багатьох років, додались також і психологічні переживання та стрес, пов'язаний зі смертю цивільної дружини у серпні 2019 року.
З того часу, після смерті дружини, саме заявниця продовжувала допомагати ОСОБА_5 у вирішенні побутових справ (приготування їжі, яка дозволялась ОСОБА_5 до вживання за наявності цукрового діабету), подоланні стресу після втрати дружини, допомозі у з ін'єкціями інсуліну та супутнім із ним лікуванням (контролем за вживанням ліків та ін.). Заявниця майже завжди їздила із ОСОБА_5 на зустрічі по роботі, конференції та інші заходи аби пересвідчитись, що він вчасно буде вживати ліки, дотримуватись того розпорядку дня, якого йому радили лікарі, не пропускати ін'єкції інсуліну та вживати ту їжу (по більшій мірі готувати йому її), яка за своїм вмістом та калорійністю була прийнятна при його захворюванні.
Відтак, майже 9 років, починаючи з 2011 року та по день смерті ОСОБА_5 , вона ділила з ним спільний побут, та в подальшому допомагала боротися із серйозною хворобою, забезпечували всім необхідним для нормального побуту та комфортного життя. Вони також мали спільний бюджет, брали та спільно виплачували кредити в банківських установах.
Крім того, саме заявниця особисто викликала швидку медичну, коли стан ОСОБА_5 погіршувався (12.03.2020 року) та безпосередньо 24.10.2020 року, коли стан здоров'я ОСОБА_8 різко та не очікувано погіршився у зв'язку із кровотечею в стравоході. Заявниця здійснювала догляд за ним, несла всі матеріальні витрати під час його лікування в період з 24 по 25 жовтня 2020 року у хірургічному відділенні № 1 КНПММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та в реанімаційному відділенні, вказане вона робила і під час минулого його лікування на стаціонарі в березні 2020 року.
Дані обставини загалом підтверджуються відповіддю з КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради від 18.11.2020 р. № 2070, довідкою з КНПММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 13.11.2020 року № 2114/01-05 та копією особової картки ОСОБА_1 з Миколаївського районного центру зайнятості від 01.03.2016 року № 787 на підтвердження належності мобільного номеру телефону, з якого здійснювались виклики швидкої медичної допомоги, саме заявниці - ОСОБА_1 .
Перебуваючи у лікарні у тяжкому стані, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Після смерті ОСОБА_5 , заявниця займалась його похованням на підтвердження чого надано договір - замовлення від 28.10.2020 р. щодо організації та проведення поховання, товарний чек про оплату вартості ритуальних послуг до даного договору. Також, після його смерті саме заявниця займалась питанням повернення зброї яка на законних підставах зберігались у ОСОБА_5 . Загалом, на даний час, всі витрати з утримання квартири АДРЕСА_2 (в якій заявниця проживала разом із померлим) несе вона, продовжує мешкати і в ній надалі. Заповіту громадянин ОСОБА_5 залишити не встиг. Інших спадкоємців окрім заявника не мав. В нотаріальну контору щодо прийняття спадщини після ОСОБА_5 звернулася лише заявниця.
До суду від Миколаївської міської ради надійшов відзив на заяву (пояснення), в якому представник Миколаївської міської ради просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зазначених вимог.
В обґрунтування відзиву посилається на наступне.
Вважає, що вимоги заявника є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законодавстві України. Наявні у матеріалах справи довідка КНП ММР від 13.11.2020 про догляд за ОСОБА_5 , довідка КНП екстреної медичної допомоги від 18.11.2020 №2070 та лист від 12.01.2021 №26/1-08-81 AT «БАНК ФОРВАРД» не можуть вважатись доказами, які б дали змогу встановити наявність обставин справи, на які посилається заявник, тому не є достатніми для підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як осіб, які складали сім'ю, були пов'язані спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов'язків. Наявні у справі документи про здійснення заявницею поховання померлого ОСОБА_5 не є належним доказом спільного проживання з 2011 року по 25.10.2020.
Зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . Сам по собі факт надання заявницею певної допомоги ОСОБА_5 за життя останнього, після смерті його цивільної дружини у серпні 2019 року, у тому числі приготування їжі, подолання стресу після втрати дружини, допомозі з ін'єкціями інсуліну, про що зазначає заявниця, а згодом понесення витрат на похованням, не свідчать про спільне проживання однією сім'єю, наявність спільного побуту та взаємних прав і обов'язків та не підтверджує факт наявності між ними відносин, притаманних сім'ї, а тому не є правовою підставою для задоволення заяви.
Зазначає, що надані копії фотокарток із спільного відпочинку та спільної присутності на святкуваннях чи в певних місцях, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, спільного побуту, наявності взаємних прав і обов'язків, не можуть свідчити про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні сім'ї.
Вважає, що ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів того, що вони з ОСОБА_9 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання, що упродовж п'яти років заявниця разом із померлим вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали покупки, утримували житло та сплачували комунальні послуги.
У судовому засіданні заявник та його представник вважали, що заява ОСОБА_1 підлягає розгляду судом.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вважала, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду у зв'язку із наявністю спору про право.
Заслухавши думку заявника та його представника, представника представника заінтересованої особи ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті нотаріусом Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 5/2021. Згідно матеріалів спадкової справи спадкоємці, окрім ОСОБА_1 , відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Згідно до роз'яснень, які прописані в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичні значення» № 5 від 31.03.1995 року, з наступними змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року зазначено, що в порядку окремої провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом та факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За вимогами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде встановлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
Судом встановлено, що вимоги заявника не визнаються представником Миколаївської міської ради, який наводить конкретні доводи щодо заяви, заперечує переконливість наданих суду доказів заявником та вказує на безпідставність вимог заявника, що вказує на те, що між заявником та Миколаївською міською радою існує спір про право заявника на спадкування після смерті ОСОБА_5 .
Тому, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, 293, 294, ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, заінтересовані особи: Миколаївська міська рада, ОСОБА_3 , залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 16.12.2021 року.
Суддя: Р.С. Цуркан