Рішення від 09.12.2021 по справі 759/16137/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16137/21

пр. № 2/759/5632/21

09 грудня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Стеблецького В.В.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 р. до суду надійшов вказаний позов. Предметом позову є стягнення заборгованості в розмірі 326 396,16 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням зобов'язань.

Ухвалою суду від 21.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.25).

18.11.2021 р., до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти вимог позивача заперечував з тих підстав, що зобов'язання виконано та кошти повернуто (а.с.118-119).

Ухвалою суду від 18.11.2021 року закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду (а.с. 147-148).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.

В судовому засіданні відповідач проти вимог позивача заперечував в повному обсязі, зазначив, що кошти позивачу повернуто, окрім того надав до суду в оригіналі розписку від ОСОБА_1 , про те, що останній отримав від нього грошові кошти, які еквівалентні 6713,00 доларам США (а.с.160 - оригінал розписки).

Вислухавши пояснення сторін по справі, їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позичальником) у строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 207 ч. 2 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що 11.11.2016 р., між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , було укладено договір позики № 1, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позикодавцю грошову суму в розмірі еквівалентному 14560,00 доларів США, за курсом продажу долара СШП, встановленому ПАТ "Креді Агріколь Банк", на дату укладання цього договору (1 долар США становить 26,45 грн.), що становить 385 112,00 грн., а позикодавець зобов'язується повернути у терміни та на умовах, передбачених договором (а.с.156 - оригінал договору).

Згідно п. 2 договору, позичальник зобов'язується повернути отриману ним суму позики в повному обсязі до 12.12.2016 р.

Згідно п. 3 договору позика є безпроцентною.

Згідно п. 5 договору сторони погодили, що у випадку зміни у бік збільшення або зменшення курсу гривні до долару США від зазначеного у п. 1 договору, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідав доларовому еквівалентові суми позики за комерційним курсом продажу долара США в ПАТ "Креді Агріколь Банк", станом на день здійснення кожного платежу за цим договором ( в тому числі у випадку дострокового повернення, або погашення в порядку звернення стягнення на предмет закладу таабо примусового стягнення заборгованості, таабо погашення заборгованості будь-яким іншим шляхом).

Відповідно до п. 9 договору, за прострочення виконання зобов'язань за цим договором ( в тому числі при застосуванні п. 8 цього договору) позичальник виплачує пеню в розмірі 2% річних від суми позики за кожен день прострочення.

Для забезпечення виконань зобов'язань за договором позики № 1 від 11.11.2016, між сторонами по справі укладено договір закладу транспортного засобу від 21.11.2016 р. (а.с.158-159 - оригінал договору).

15.10.2019 року між сторонами по справі укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору позики № 1 від 11.11.2016 р, яким змінено кінцеву дату повернення коштів на 01.02.2020 року (а.с.157 - оригінал договору).

Відповідачем до суду надано копії квитанцій про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 на загальну суму 71253,00 грн., дана обставина учасниками справи не оспорювалась (а.с.161-191).

Згідно оригіналу розписки, яка знаходиться в матеріалах справи ОСОБА_1 , отримав від ОСОБА_4 грошові кошти, які еквівалентні 6713,00 доларам США, згідно підписаному між ними договору позики, що становить 177 558,85 грн. (6173х26,45) (а.с.160).

Учасниками процесу дана розписка не оспорювалась, при цьому сторони зазначили, що інших договорів позики між ними немає, а тому суд приймає дану розписку як доказ частково повернутих коштів за договором позики №1 від 11.11.2016р.

Таким чином, встановлено, що позичальник ОСОБА_4 повернув позикодавцю грошові кошти на суму 248811,85 грн. (71253,00 грн. + 177558,85).

Судом встановлено, що не повернуто суму коштів за договором позики від 11.11.2016р. в розмірі 136 300,15 грн (385112,00 (загальна сума боргу) - 248811,85 грн (сума погашеного боргу).

Сума в розмірі 136 300,15 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, оскільки доведена позивачем та не спростована відповідачем.

Також підлягає стягненню 3% річних з відповідача в розмірі 5 444, 54 грн., які здійснені судом за розрахунком 136 300,15 грн./365/100%Х3%Х486 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, згідно з п. 1 ч. 3 цієї ж статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Зважаючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача підлягає стягнення на користь позивач сума судового зболру в розмір 1417,45 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 208, 509, 525, 526, 530, 611, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 11.11.2016р. в розмірі 136 300,15 грн., 3% річних в розмірі 5 444, 54 грн. та судовий збір у розмірі 1417,45 грн., а всього на загальну суму 143 162, 14 грн. (сто сорок три тисячі сто шістдесят дві гривні чотирнадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2021 року.

Зазначити дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.Д. Бабич

Попередній документ
101924784
Наступний документ
101924787
Інформація про рішення:
№ рішення: 101924785
№ справи: 759/16137/21
Дата рішення: 09.12.2021
Дата публікації: 17.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.12.2021)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 19.07.2021
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
07.09.2021 10:00 Святошинський районний суд міста Києва
23.09.2021 12:30 Святошинський районний суд міста Києва
05.10.2021 10:15 Святошинський районний суд міста Києва
02.11.2021 10:30 Святошинський районний суд міста Києва
18.11.2021 11:15 Святошинський районний суд міста Києва
06.12.2021 10:30 Святошинський районний суд міста Києва
09.12.2021 11:00 Святошинський районний суд міста Києва