печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52142/21-п
16 листопада 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С.В., за участю секретаря Галаган Г.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , прокурора Шкурпела Р. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, начальника відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи третьої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду, проживаючої та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення № 47-01/219/21 та № 47-01/220/21 від 21.09.2021 ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», невчасно повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв'язку із отриманням 30.12.2021 доходу від продажу транспортного засобу на суму 311 850,00 грн, а також придбанням 31.12.2021 майна (транспортного засобу) на суму 330 000,00 грн, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2020 року.
Відповідно до наказу Верховного суду від 05.08.2019 № 2387-к ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи третьої судової палати секретаріату Касаційного цивільного суду.
Таким чином, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», вона є суб'єктом на якого поширюється дія Закону.
Згідно з примітками до статей 51-3 та 56 Закону України «Про запобігання корупції» особи, посади яких належать до посад державної служби категорії «Б» відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Тому, згідно з абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 1, частини першої статті 45, частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 допустила порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», в частині несвоєчасного повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані з огляду на наступне.
Частиною четвертою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства (у редакції Закону № 1079-ІХ від 15.12.2020).
Положення частини четвертої цієї статті застосовуються до суб'єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єктів декларування які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 цього Закону.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2 102,00 гривні.
Таким чином, з 01.01.2020 суб'єкти декларування зобов'язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані, а саме отримання доходу, придбання майна на суму, що перевищує 105 100,00 гривень.
Відповідно до копії договору купівлі - продажу транспортного засобу від 30.12.2020 № 8048/2020/2366292 ОСОБА_1 продала транспортний засіб AUDI A4, 2012 року випуску (номер кузова НОМЕР_1 ) за 311 850,00 гривень.
Згідно з копією договору купівлі - продажу транспортного засобу від 31.12.2020 № 8048/2020/2368286 (далі-Договір) ОСОБА_1 придбала транспортний засіб AUDI А3, 2016 року випуску (номер кузова НОМЕР_2 ) за 330 000,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 31.12.2020 отримала дохід та придбала майно на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2020 року.
Виходячи з вищевикладеного, вона, будучи особою, на яку розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції», була зобов'язана до 00 год. 00 хв. 10.01.2021 та 00 год. 00 хв. 11.01.2021 відповідно подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Проте, відповідно до відомостей з Реєстру, належне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в зв'язку з отриманням 30.12.2020 доходу та придбанням 31.12.2020 вказаного майна ОСОБА_1 подала лише 12.01.2021, чим порушила вимоги Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до відомостей Реєстру встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвалась у Реєстрі 17.03.2017, подала 4 щорічні декларації у 2017-2020 роках.
Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру у період з 30.12.2020 (день отримання доходу), 31.12.2020 (день придбання майна) по 09.01.2021 та 10.01.2021 відповідно (останній день подачі повідомлення) ОСОБА_1 не заходила до особистого кабінету в Реєстрі та відповідно дій щодо створення повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не вчиняла.
Оскільки ОСОБА_1 неодноразово подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, їй відома послідовність дій необхідних для заповнення та подання документів до Реєстру. Таким чином, ОСОБА_1 не вжила заходів для подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у встановлений законом строк.
Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, не встановлено.
Враховуючи, що правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП є правопорушенням з формальним складом та зазначена норма права не містить кваліфікуючих ознак, сам факт несвоєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування утворює в діях ОСОБА_1 об'єктивну сторону правопорушення.
Таким чином, на думку головного спеціаліста відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що є порушенням вимог частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину не визнала. Вказала, що 30.12.2020 на основі договору купівлі-продажу № 8048/2020/2366292 незаплановано продала свій автомобіль марки AUDI A4, 2012 року випуску, за 311 850 грн. Також, 31.12.2020 на основі договору купівлі - продажу № 8048/2020/2368286 придбала автомобіль марки AUDI A3, 2016 року випуску, за 311 850 грн.
30.12.2020 напередодні новорічних свят набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», яким відновлено обов'язок подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування. Відповідно до вказаного Закону ОСОБА_1 повинна була подати інформацію про те, що 09.01.2021 продала авто та 10.01.2021 придбала авто. Зважаючи на те, що всі ці дні були святковими та термін подачі змін у майновому стані припав на вихідні дні, а також на відсутність у ОСОБА_1 електронного підпису (закінчився термін дії), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у перший робочий день, 11 січня 2021 року, звернулась з робочого телефону до колл-центру ПриватБанку з проханням оформити їй картку з електронним підписом. 12.01.2021 ОСОБА_1 отримала картку з електронним підписом та одразу внесла необхідну інформацію в повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, також внесла ці зміни в основну щорічну декларацію, що свідчить про відсутність у неї умислу.
Крім того, вказує, що 04.01.2021, 05.01.2021, 06.01.2021 перебувала у стані особливої зайнятості, пов'язаної з організацією перевезення меблів, комп'ютерної техніки та іншого офісного устаткування, у зв'язку зі зміною розташування робочих місць працівників управління, в якому ОСОБА_1 працює, та у зв'язку з чим, остання не ознайомилась зі змінами до Закону України «Про запобігання корупції».
Також ОСОБА_1 зазначає, що розпорядженням від 29.12.2020 № 9-ОД був встановлений графік переміщень, згідно з яким було розпочато переїзд одразу всього Касаційного цивільного суду, що призвело до відключення від систем та інтернету усіх відділів. 04.01.2021 ОСОБА_1 отримала окреме доручення, що може взяти вантажників і почати переїзд свого відділу у вищезазначені дні (04.01.2021, 05.01.2021, 06.01.2021) та посприяла тому, щоб з 11 січня 2021 року перевезені працівники були підключені до системи та інтернету.
Також зауважує, що сама виховує малолітню дитину, яка має діагноз «дислекція» і потребує дуже багато уваги та догляду, внаслідок чого ОСОБА_1 не могла пам'ятати про необхідність внесення змін до декларації у встановлений строк.
На підставі викладено, просить провадження стосовно неї про притягнення до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор в судовому засідання протоколи про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 , підтримав у повному обсязі. Водночас вважав можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративного стягнення у зв'язку із малозначністю діяння, оскільки строк на подання повідомлення пропущено тільки на два та три дні відповідно, що підтверджується долученими документами.
Суддя, вислухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, надходить наступних висновків.
Положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед ним судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Відповідно до інформаційного листа від 22 травня 2017 року судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією, зазначено, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 30.12.2020, 31.12.2020 ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу транспортних засобів, вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2020 року.
30.12.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», яким Закон України «Про запобігання корупції» доповнено частиною четвертою, згідно з якою, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Враховуючи викладене, останніми днями строку для подання ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані були 09.01.2021 та 10.01.2021 відповідно.
Як вбачається з послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави», які вчинила ОСОБА_1 , остання подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 12.01.2021.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, суд враховує пояснення особи, відносно якої складено протокол, а саме те, що в період з 01.01.2021, з якого розпочався відлік строку на виконання ОСОБА_1 обов'язку щодо повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані, до 03.01.2021, а також в період від 07.01.2021 до 10.01.2021, остання не мала можливості виконати вищенаведений обов'язок, оскільки дані дні були неробочими, а також те, що в період 04.01.2021 - 06.01.2021 ОСОБА_1 здійснювала організацію переміщення матеріальних цінностей відділу Касаційного цивільного суду Верховного суду, і в останньої закінчився строк дії електронного підпису, що підтверджується наданими матеріалами.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пропущено строк для виконання вищенаведеного обов'язку всього на два та три дні відповідно, що свідчить про відсутність умислу (як прямого, так і непрямого).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після усунення причин, які об'єктивно унеможливлювали доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а відтак у ОСОБА_1 був відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що робить неможливим притягнення її до адміністративної відповідальності за даною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 280, 287, 288 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у встановленому законом порядку протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С. В. Шапутько