2-о/754/694/21
Справа № 754/16950/21
Іменем України
15 грудня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту,
09 листопада 2021 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити факт народження ОСОБА_1 , однієї дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві. Заявник зазначає, що встановлення даного факту має для неї юридичне значення оскільки необхідне для оформлення документів, які посвідчують особу в її сина, зокрема паспорту.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту - залишено без руху. Заявнику вказано на необхідність усунення недоліки заяви, а саме: необхідність зазначення які саме особисті чи майнові права заявника виникнуть, зміняться або припиняться у зв'язку з встановлення даного факту.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.294 ЦПК України , справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Копія ухвали суду для виконання позивачу надсилалась на адресу вказану в позовній заяві.
На виконання вказаної ухвали заявник - ОСОБА_1 07 грудня 2021 року подала заяву про усунення недоліків.
Враховуючи те, що стороною позивача вимоги ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року не виконанні, проте сторона позивача вчиняє дії з метою усунення недоліків, суд дійшов до наступного.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
У відповідності до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, вважаю, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Головуючий: