693/495/20
2/693/143/21
Іменем України
03.12.2021 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Шимчика Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Коломієць С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Зеленого Д.А.,
представника відповідачів - адвоката Шквири С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашків у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що вона є власником домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .
14.04.2021р. відповідач ОСОБА_2 у ході сварки з чоловіком позивача - ОСОБА_4 пошкодила огорожу домоволодіння позивача, чим спричинила матеріальні збитки на суму 3274,01 грн.
Вказана обставина підтверджується повідомленням та довідкою про результати розгляду повідомлення, виданими Жашківським ВП №1 Уманського РУП ГУПН у Черкаській області.
ОСОБА_2 у добровільному порядку завдану матеріальну шкоду не відшкодувала, у зв?язку з чим виникла необхідність у судовому захисті майнових прав ОСОБА_1 .
У зв'язку з вказаними обставинами позивач звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 3274,01 грн. матеріальну шкоду, суму сплаченого судового збору при зверненні з позовною заявою до суду в розмірі 840 грн. 80 коп., 1000 грн. 00 коп. за залучення спеціаліста, 2000 грн. 00 коп. за правничу допомогу.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 17.06.2020р. позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
08 липня 2020 року відповідачкою ОСОБА_2 на позовну заяву було подано відзив, в якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що довідкою про результати розгляду повідомлення від 20.04.2020р. не підтверджується обставина нанесення нею ОСОБА_1 матеріальних збитків, а лише вказано, що нею пошкоджено паркан із металопрофілю; оцінку здійснено всього пошкодженого паркану, який включає в себе металопрофіль та шифер, а не кожного елементу окремо, і не експертом, а оцінювачем.
31.07.2020р. представником позивача адвокатом Зеленим Д.А. подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 та про зміну підстав позову.
31.07.2020р. представником позивача адвокатом Зеленим Д.А. подано відповідь на відзив, в якому він вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки факт пошкодження огорожі підтверджується даними відеозапису з камери мобільного телефону та може бути підтверджений показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
05.08.2020р. ОСОБА_2 подала заперечення на відповідь на відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позитивне рішення по справі не можливо винести без доказової бази. Наданий позивачкою відеозапис з камери мобільного телефону був здійснений до події, яка зафіксована у довідці про результати розгляду повідомлення від 20.04.2020р.
18.09.2020р. до участі у справі було залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зелений Д.А. позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
У судовому засідання представник відповідача - адвокат Шквира С.В. позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що, виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Обставини справи та докази.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №111098992 від 19.01.2018р., вбачається, що земельна ділянка, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с.8).
ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.9).
З довідки про результати розгляду повідомлення від 20.04.2020р. установлено, що 14.04.2020р. до Жашківського ВП УВП ГУНП в Черкаській області від ОСОБА_4 надійшло повідомлення, про те, що в його домоволодінні, за місцем його проживання по АДРЕСА_1 , жителька АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 пошкодила паркан та нецензурно лаялася в його адресу. В ході проведеної перевірки встановлено, що між сусідами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відбулася сварка, під час якої громадяни лаялися одне на одного, а ОСОБА_2 пошкодила паркан із металопрофілю, який розділяє між собою домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . У даному випадку ознаки кримінального правопорушення відсутні (а.с.11).
Згідно висновку будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості нанесеного збитку, в результаті пошкодження огорожі домоволодіння, що належить ОСОБА_1 , матеріальний збиток, завданий власнику огорожі домоволодіння по АДРЕСА_2 , в результаті її пошкодження складає 3274,01 грн. (а.с.12-17).
З наданого позивачем відеозапису з камери мобільного телефону установлено, що відеозапис події був здійснений до подій зазначених у позовній заяві та в довідці про результати розгляду повідомлення від 20.04.2020р. (а.с.62).
У ході судового розгляду справи були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що з позивачами має добрі стосунки, а з відповідачами стосунків не підтримує. 14.04.2020р. свідок була у ОСОБА_1 в гостях. Почула «гуркіт» і вийшла на подвір?я. Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вибіг на двір. Стояла молода дівчина і била молотом забор. Біля неї стояла жінка. Потім вибігла позивачка, почали сваритися, викликали поліцію.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що був у хаті з дитиною. Почувши на дворі звуки, він вибіг і побачив, як сусіди били по забору молотом. Почалася сварка. Причиною сварки було порушення меж землеволодіння. Потім викликали поліцію.
Обґрунтування та висновок.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Нормою частини 1 статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При дослідженні висновку будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості нанесеного збитку, в результаті пошкодження огорожі домоволодіння, що належить ОСОБА_1 , установлено, що в ньому не зазначено, що оцінювач ОСОБА_6 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.
За приписами ч.7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Частиною 6 ст.106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов?язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Згідно з ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, наданий висновок будівельно-технічного дослідження по визначенню вартості нанесеного збитку, в результаті пошкодження огорожі домоволодіння, що належить ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки він складений з порушенням порядку, встановленого законом, а томусуд не бере його до уваги як доказ.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №522/1029/18.
На підставі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, які містяться у матеріалах цивільної справи, зокрема висновок експерта, який не є належним та допустимим доказом, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами установлено статтею 141 ЦПК України.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 102, 106, 110, 141, 247, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 13 грудня 2021 року.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик