Справа № 568/78/15-ц
Провадження № 6/568/59/21
15 грудня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
Суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергія Петровича (місцезнаходження: 33020, Рівненська область, м.Рівне, вул.Соборна, 370-В)
Боржник - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );
Стагувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.В.Хвойки, 15/15, ЄДРПОУ:41264766)
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, боржника без вилучення паспортного документа,
До Радивилівського районного суду Рівненської області звернувся приватний виконавець з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення поспортного документа.
Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №568/78/15-ц від 28.04.15 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" заборгованості по кредитному договору в розмірі 14707,52 доларів США, що станом на 18.11.14 р. еквівалентно 225548,80 грн.
Зазначає, що 29.07.21 р. приватним виконавцем винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна, про арешт коштів боржника, які направлені на адресу боржника.
Вважає, що виконавець не повинен пересвідчуватись в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечить ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження".
З дати відкриття виконавчого провадження, боржником кошти не сплачені, судове рішення не виконано.
В ході проведених виконавчих дій, встановлено, що за період 25.09.16 р. по 07.09.21 р. боржник виїжджав за кордон 49 разів, а тому вважає, що боржник має кошти на поїздки за кордон, проте обізнано не бажає витрачати ці кошти на погашення своїх зобов'язань за рішенням суду. З метою належного повідомлення приватного виконавця про дату, час та місце судового засідання, подання призначено до розгляду на 15.12.2021 р.
В судове засіданні приватний виконавець не з'явився. Водночас, від виконавця надійшло клопотання про розгляд подання без його участі.
Враховуючи, що ч. 4 ст. 441 ЦПК України передбачає обов'язок суду негайно розглянути подання, суд вважав за можливе здійснити розгляд подання без участі державного виконавця.
Розглянувши подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд враховує наступне.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 04.03.15 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість по кредитному договроу в сумі 14707,52 доларів США, що станом на 18.11.14 р. еквівалентно 225548,80 грн.
Ухвалою від 02.10.20 р. замінено стягувача ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
29.07.21 р. приватним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 66324495 та винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна, про арешт коштів боржника, які направлені на адресу боржника.
29.07.21 р. приватний виконавець звернувся до банків з вимогою надати інформацію про наявність у боржника рахунків, договрів банківського вкладу.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.07.21 року ОСОБА_1 на праві часткової власності належить 1/4 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді № 1074004521 від 29.07.21 р. на запит до Пенсійного фонду України не знайдено інформацію про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи.
Згідно відповіді № 1074002357 від 29.07.21 р. на запит до Пенсійного фонду України не знайдено інформацію про осіб, які отримують пенсію.
Згідно відповіді на запит від 30.07.21 р. до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника фізичної особи відносно ОСОБА_1 інформація відсутня.
Відповідно до інформації від 30.07.21 р. Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів вбачається, що ОСОБА_1 належить автомобіль"Опель корса", д.н.з. НОМЕР_1 .
18.08.21 р. приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
30.07.21 р. приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
Згідно відповіді на запит до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону України, ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон, зокрема, після відриття виконавчого провадження - 3 рази.
Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Частиною 5 ст. 19 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Як передбачено ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Аналіз статті 441 ЦПК України свідчить про те, що "ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням" слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, у контексті вищезазначених норм права, виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення.
Боржником по вищезазначеному виконавчому документу зобов'язання покладені на нього судовим рішенням не виконані, однак, саме самостійне невиконання боржником зобов'язань, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
В матеріалах подання відсутнє належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та надання строку добровільного виконання обов'язку за виконавчим листом. Трекінг № 3301403085309 не є належним доказом направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов від 29.07.21 р.
Разом з тим, враховуючи інформацію відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання, суд критично оціню доводи приватного виконавця, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 докази місця проживання чи реєстраціє, матеріали подання не містять.
Необізнаність боржника про початок процедури примусового виконання виконавчого документу унеможливлює ухилення від його виконання.
Подання державного виконавця не містить жодних посилань на конкретні факти навмисного чи іншого свідомого невиконання обов'язку та доказів на підтвердження цих фактів.
Судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України. Надані виконавцем матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак доказів того, що боржник ухиляється від виконання судового рішення виконавцем не наведено.
В матеріалах подання відсутні докази на підтвердження вчинення боржником саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього приватним виконавцем у зв'язку з примусовим виконання рішення суду.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому згідно з частиною 3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника без встановлення факту ухилення від виконання зобов'язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, а у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, - звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
В матеріалах подання відсутні відомомсті, що виконавцем було здійснено вихід за адресою проживання боржника для перевірки майнового стану та з'ясування причин невиконання рішення. Крім того, виконавцем не подано доказів, що боржник має намір виїхати за межі України або зробить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Таким чином, виконавцем не вжито всіх заходів для забезпечення виконання судового рішення.
Крім того, слід зауважити, що звернення виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки, це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Враховуючи, що матеріали подання не містять доказів факту ухилення боржника від виконання рішення, доказів того, що приватним виконавцем рекомендованим поштовим відправленням було направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження та інші постанови від 29.07.21 р.
Звертаючись до судуприватний виконавець не довів, що боржник безпідставно ухиляється від виконання рішення суду, не вжив заходів для належного виконання рішення суду в межах наданих Законом виконавцеві повноважень, окрім того, враховуючи відсутність доказів обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження, суд вважає, що відсутні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Враховуючи, що положеннями ст. 353 ЦПК України передбачено виключно можливість оскарження ухвали тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ухвала суду про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 353, 441 ЦПК України, суд-
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Сільман