Дата документу 08.12.2021 Справа № 554/5234/21
Справа № 554/5234/21
Провадження № 1кп/554/360/2021
08 грудня 2021 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170420000147 від 16.02.2021 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянка України, освіта вища, не працюючої, розлученої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 09.09.2015 року Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік;
- 11.07.2016 року Київським районним судом м. Полтави за ч.3 ст.15 ч.1 ст.186 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 09.03.2017 року Апеляційним судом Полтавської області за ч.1 ст. 186, 1 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- 22.09.2020року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,
-25.11.2020 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, 4.ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випроубванням на іспитовий строк 2 роки, .
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,-
органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно поєднаного з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК УКраїни .
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 на 2 місяці, яке мотивовано тим, що остання обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, не працевлаштована, схильна до вчинення кримінальних правопорушень, а тому інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити її належної процесуальної поведінки, що вказує на наявність ризиків для продовження нею злочинної діяльності.
ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту, з посиалнням на те, що обвинувачена має постійне місце проживання, має намір працевлаштуватися, більша частина потерпілих та свідків в данному кримінальному провадженні вже допитані, підтримує стійкі соціальні зв'язки з сестрою.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, встановив таке.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , слід виходити із практики Європейського суду з прав людини, яка знайшла своє відображення у рішеннях «Гюсеїн проти Туреччини» від 08.08.2006 року, «Биков проти Росії» від 10.03.2009 року, Мамедова проти Росії» від 01.06.2006 року, «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, в яких констатовані порушення Європейської конвенції з прав людини у разі не наведення доказів наявності підстав тримання особи під вартою, а лише їх перерахування, при цьому ознаки вини особи та серйозність покарання самі по собі не можуть бути достатніми, щоб виправдати продовження позбавлення волі протягом тривалого періоду, мотивування якого з очевидним порушенням презумпції невинуватості за жодної обставини не може слугувати за правомірну підставу для позбавлення волі.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Суд зазначає, що прокурором, всупереч вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, не подано до суду документальних додатків до клопотання, які б містили докази наявності ризиків, зазначених у ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, а також того, що ці ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що остання має постійне місце проживання, підтримує стійкі соціальні зв'язки з сестрою, має намір працевлаштуватися, щоб матеріально себе забезпечувати.
Окрім того, у судовому засіданні допитані потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , явка інших потерпілих у судове засідання прокурором не забезпечена, розгляд справи носить затяжний характер. Будь - яких даних про те, що обвинувачена ОСОБА_5 незаконно впливала на потерпілих і свідків матеріали кримінального провадження не містять.
Викладені обставини справи на переконання судду не дають безумовних підстав для продовження обвинуваченій ОСОБА_5 термінів тримання під вартою, однак вважаються достатніми для зміни їй запобіжного заходу на більш мякий у вигляді домашнього арешту на визначений час доби, із покладенням відповідних обов'язків в умовах нагляду за її належною поведінкою поліцієї.
Окрім того, прокурором не наведено переконливих та конкретних доводів щодо можливого перешкоджання кримінальному провадженню зі сторони обвинуваченої ОСОБА_5 .
З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 та змінити даний запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту, у визначений час доби із покладенням на неї обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 331 КПК України, суд,-
у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на більш мякий у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, у визначений час доби, строком на 2 місяці, а саме по 06 лютого 2022 року, звільнивши її з під варти негайно в залі суду, та покласти на неї такі обов'язки:
1) у визначений час доби із 21 години по 7 годину наступної доби знаходитися за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та / або поштового виклику;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками, зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, окрім близьких осіб;
5) не виїжджати за межі м.Полтави без дозволу суду.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали в частині контролю домашнього арешту обвинуваченої ОСОБА_5 покласти на Полтавський відділ поліції ГУНП в Полтавській області
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Суддя ОСОБА_1
Повен текст ухвали виготовлено та проголошено судом о 16 годині 00 хвилин 08 грудня 2021 року.