Справа № 367/6441/21
Провадження № 2-з/367/768/2021
13 грудня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої А.В. про забезпечення позову,-
встановив:
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Осадчою А.В. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом встановлення обов'язку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , надавати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , можливість контакту з дітьми, а саме: зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , надавати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , можливість контакту з дітьми - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожної суботи місяця з 10:00 до 13:00 годин поза межами місця проживання дітей.Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зустрічне зобов'язання, а саме: зобов'язати ОСОБА_1 після зустрічі з дітьми повертати дітей ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до місця їх фактичного проживання або передавати дітей ОСОБА_2 не пізніше 13:00 дня зустрічі з дітьми.
В обґрунтування заяви вказує, що 25.04.2017 між ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. У цьому шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З серпня 2021 року Позивач та Відповідач проживають окремо, фактичні сімейні стосунки між ними закінчилися. З 13.08.2021 всі спільні діти проживали з Позивачем в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 . Наприкінці серпня Відповідач забрав двох старших дітей ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) для відпочинку на морі. У цей період Відповідач всіляко перешкоджав спілкуванню дітей із матір'ю, коли Позивач стала ще наполегливішою до спілкування, від Відповідача почали надходити погрози, що він залишить двох старших дітей проживати разом із ним. Позивач, розуміючи серйозність намірів, подала 30.08.2021 року позовну заяву про розірвання шлюбу та визначення місця проживання усіх трьох дітей з нею. Дізнавшись про це, Відповідач після повернення з відпочинку двох старших дітей Позивачу не повернув, залишив проживати дітей у себе та почав здійснювати перешкоди у спілкуванні дітей із матір'ю. Молодша дочка ОСОБА_6 проживає разом із Позивачем.
Відповідач подав до суду зустрічний позов, у якому просить суд визначити місце проживання двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із Відповідачем.
Відповідач всіляко перешкоджає Позивачу у її спілкуванні із дітьми, налаштовує дітей проти матері та при спробах Позивачки отримати контакт з дітьми Відповідач її принижує, плює в обличчя та говорить про те, що він зробить все, щоб вона не спілкувалася із дітьми.
Так, через перешкоди Відповідача у спілкуванні Позивача з дітьми та його позицію, відносини Позивача із дітьми та ставлення дітей до матері почало погіршуватись. Коли Позивач прийшла до школи, щоб побачитись з донькою, донька виявила небажання спілкуватися із матір'ю, застосовуючи нецензурну лайку.
Тобто, через фактичну ізоляцію Відповідачем дітей від Позивача, він штучно створив умови для втрати емоційного зв'язку дітей із матір'ю, налаштовує дітей проти матері, що в першу чергу суперечить інтересам дітей і в другу чергу робить неможливим об'єктивний розгляд справи про визначення місця проживання дітей.
Така поведінка Відповідача є для нього звичайною, адже під час спільного проживання Позивача і Відповідача було наявне систематичне домашнє насильство з боку останнього. Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами та електронними, що містяться в переписці між Відповідачем і Позивачем. Також, сестра Позивача намагалася звернутись по допомогу до публічних осіб у 2020 році, коли Відповідач у черговий раз вигнав Позивача з дітьми з дому та побив її і сина. Така поведінка Відповідача суперечить інтересам дітей та шкодить їх психічному здоров'ю, що маже мати вкрай негативні наслідки для фізичного здоров'я та розумового розвитку дітей.
У справі про вирішення місце проживання дітей обов'язковому з'ясуванню підлягає думка дитини, що в силу віку, самоусвідомлення та можливості вираження може висловити свою думку.
Для об'єктивного сприйняття думки дітей щодо питання визначення їх місця проживання необхідним є попереднє відновлення емоційного зв'язку дітей із матерію, після якого буде можливим об'єктивне з'ясування думки дітей з цього питання. Лише у такому випадку можна буде забезпечити дотримання принципів рівності, законності та надати суду об'єктивну інформацію про обставини справи.
Також надання контакту дітям із їх матір'ю є забезпеченням принципу якнайкращих інтересів дітей, оскільки діти вимагають любові, турботи та спілкування з обома батьками.
Старших дітей фактично розлучено з їх молодшою сестрою, і це також має негативний вплив на відносини дітей із Позивачем. Діти не розуміють, чому мати живе з наймолодшою дитиною, а з ними не спілкується та не забирає жити до себе. На підсвідомому рівні діти можуть сприймати це як перевагу наймолодшої дочки перед ними на спілкування з матір'ю. Це дає привід дітям сумніватися у любові матері до них, адже вони не розуміють і, звісно, не знають про те, що саме Відповідач перешкоджає спілкуванню і можуть припускати, що це Позивач не бажає спілкування. Такі обставини роблять дітей заручниками ситуації, у якій вони стають жертвами та отримують болючі психологічні травми, оскільки ці штучно створені обставини дають дітям підстави сумніватися у любові матері і створюють у старших дітей ілюзію переваги молодшої дочки, що в свою чергу псує стосунки між самими дітьми. Для забезпечення якнайкращих інтересів дітей необхідно усіма можливими законними способами створити усі умови, в яких діти зможуть налагодити та підтримувати емоційний контакт з матір'ю під час врегулювання конфлікту між батьками.
Вказує про те, що забезпечення позову шляхом покладення на Відповідача зобов'язання надавати позивачу можливість на контакт з дітьми має вкрай важливе значення для справи, адже застосування такого заходу та дії Відповідача щодо перешкод у спілкуванні можуть привести до утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у випадку його несення на користь Позивача. Через втрату емоційного зв'язку із матір'ю внаслідок перешкод у спілкуванні з боку Відповідача та через довготривалі судові процеси діти можуть втримати серйозну психологічну травму, через яку не будуть бажати проживати із матір'ю. Також невжиття такого заходу може утруднити або зробити неможливим здійснення ефективного захисту прав Позивача та інтересів дітей, оскільки без відновлення емоційного зв'язку дітей із матір'ю буде неможливо забезпечити об'єктивний розгляд справи і забезпечення найкращих інтересів дітей. Враховуючи вищевикладене, вважає, що наявні усі підстави для забезпечення позову шляхом покладення на Відповідача зобов'язання надавати Позивачу можливість на контакт з дітьми.
Враховуючи ті обставини, що діти мають свій графік навчання, додаткових занять та з метою недопущення порушення їх графіку дня (режиму) вважає за доцільне надати Позивачу контакт з дітьми у вихідний день (суботу) з 10.00 до 13.00. Такий графік буде відповідати інтересам дітей та забезпечить рівність між Відповідачем та Позивачем, оскільки у Відповідача теж буде час на проведення дозвілля з дітьми у вихідні дні.
Враховуючи обставини справи, просить встановити Позивачу зустрічне зобов'язання у вигляді зобов'язання Позивача повертати дітей після зустрічі батьку або до адреси фактично їх проживання. Таке зобов'язання є гарантією того, що Позивач не буде незаконно змінювати місце проживання дітей та не зашкодить інтересам дітей та інтересам Відповідача.
Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Так, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є, в тому числі, визначення місця проживання дітей, проте, згідно поданої заяви про забезпечення позову, представник позивача фактично заявляє позовні вимоги щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми та визначення днів та годин побачень з дітьми.
Також заявником до поданої заяви не додано доказів, що можуть підтвердити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
За таких обставин заява не підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої А.В. про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий