Справа № 357/14864/21
2/357/5315/21
14.12.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про скасування обтяження у вигляді арешту майна, -
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про скасування обтяження у вигляді арешту майна.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
В позовній заяві відповідачем вказано Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), однак відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовом про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях.
В даному випадку, стягувачем у ВП, в рамках якого було накладено арешт на майно, був ПАТ КБ «Правекс-Банк»
Позивачем не зазначено доказів порушення прав позивача саме Білоцерківським міським відділом Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08. 2019 року у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року у справі № 474/106/18 .
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. позивачу необхідно визначитись з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: визначитись з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі, обґрунтувати підставу звернення до суду, спосіб захисту та зміст позовних вимог, уточнивши та обгрунтувавши позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про скасування обтяження у вигляді арешту майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає
СуддяО. Я. Ярмола