ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23940/19
провадження № 1-кс/753/4494/21
"13" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву престтавника потерпілого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участі:
представника потерпілої ОСОБА_3
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва, головуюча у справі - суддя ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
17.11.2021 року представником потерпілої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_4 яка у порядку ст.35 КПК України передана для розгляду судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Підставами для відводу судді ОСОБА_4 , на думку представника потерпілої є те що, протягом судового розгляду провадження потерпіла та її представник стикаються із істотними порушеннями суддею норм процесуального права під час здійснення правосуддя, які перешкоджають та унеможливлюють реалізацію ними наданих їм процесуальних прав, при цьому сприять іншим учасникам ухилятися від своїх обов'язків, що порушує засади рівності всі учасників, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні їх переконливості. Серед порушень норм процусуального права представник вказує на наступне: - небажання долучати до матеріалів справи будь-які документи які не йдуть на користь обвинуваченого, зокрема первісні його пояснення та проткол допиту, а також характерезуючі документі зібрані представником потерпілої; - відмова у підготовчому судовому засіданні у задоволенні двох клопотань про допит слідчого та експерта; - відмова у долученні до матералів справи доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 має звичку керути транспорним засобом у стані сп'яніння; - відмова у долученні до матералів справи протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
Крім того внаслідок невиправданого зволікання з розглядом кримінальної справи овбинуваченого протягом 2020 року було п'ять разів підданно адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_5 також допустив сім неявок в судове засідання без поважних причин, через що представник потерпілої клопотав перед судом про належне реагування на таку поведінку, в результаті чого на обвинуваченого було накладено грошове стягнення у виді одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак вказана ухвала не була звернення до виканання та відповідно не виконана. Він неодноразово звертався із адвокатським запитом на ім'я Голови Дарницького суду, щоб з'ясувати чи направлялася вказана ухвала до Виконавчої служби, однак у відповідь отримав лист буцімто він втручається у правосуддя та здійснює тиск на суддю.
Більше того, після закриття судового засідання 18.08.2021 року суддя відкрито повідомила обвинуваченому, що може скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення та запропонувала подати йому відповідну заяву. В подальшому з контексту розмови судді та обвиуваченого стало зрозуміло, що мало місце спілкування поза межами процесу, оскільки обвинувачений в судовому засіданні зазначив: - "Ми домовлялися, що я занесу Вам підтверджуючі документи, щодо моїх неявок". Незважаючи на те, що ні обвинувачений ні його захисник не заявили навіть усного клопотання про вкасування ухвали, суддя ОСОБА_4 розв'язала дане питання наступним чином, звернувшись до обвинуваченого із наступним питанням "таким чином Ви заявляєте клопотання про скасування ухвали" захисник підтримав це клопотання, в подальшому обвинувачений дав якісь документи, та в подальшому було скасовано ухвалу про накладення грошового стягнення.
Інші учасники кримінального провадження для участі в розгляді вказаної заяви до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про дату, час та місце її розгляду.
Розглядаючи заяву про відвід судді ОСОБА_4 , суд виходить із наступного.
У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України законодавцем передбачено можливість усунення судді або слідчого судді від участі у кримінальному провадженні шляхом заявлення йому відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Згідно із ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
При цьому, частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своєму рішенні у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства").
Також, стосовно об'єктивного критерію слід визначити окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії", "Ферантелі та Сантанжело проти Італії"). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії").
Розглянувши заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що представником потерпілої не наведено переконливих фактів на підтвердження того, що головуюча у справі суддя ОСОБА_4 є небезсторонною чи упередженою при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а доводи зазначені у заяві зводяться фактично до незгоди із рішенням судді ОСОБА_4 .. Незгода сторони із процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу, а заперечення на рішення суду які не підлягають окремому оскарженню можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення.
Таким чином, представником потерпілої ОСОБА_3 не зазначно обставин, які б об'єктивно обгрунтовували уперередженість чи небезсторонність судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 75,76, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: