14 грудня 2021 року м. Рівне №460/10892/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчиненя певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - ГУ ПФУ у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.06.2021 №956120823171, викладене у листі від 08.07.2021 №5971-5459/П-02/8-1700/21 «Про перерахунок пенсії» в частині обчислення пенсії за вислугою років позивача виходячи із 60% від заробітку та обмеження її максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивача, виходячи із 90% від заробітної плати, зазначеної у довідці Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79, без обмеження її максимальним (граничним) розміром із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, яка виникне починаючи із 01.04.2021.
В обґрунтування позову позивач вказав, що протоколом від 02.01.2009 №2 йому призначено пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати (виходячи із наявного прокурорсько-слідчого стажу повних 18 років). 10.06.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90% заробітної плати згідно з довідкою Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79, долученої ним до заяви. За результатами розгляду заяви позивача, відповідач рішенням від 11.06.2021 №956120823171, викладеному у листі від 08.07.2021 №5971-5459/П-02/8-1700/21, перерахував пенсію виходячи із 60% від суми місячної заробітної плати та визначив її в розмірі 17690 грн, з урахуванням обмеження в 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма законодавства, яка діяла на момент призначення пенсії у 2009 році, тобто до встановлення максимального розміру усіх пенсії виходячи із 90% заробітної плати. Відтак, до його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, оскільки такі обмеження виникли після призначення йому пенсії та звужують його права. Стверджує, що його право на перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати та без обмеження її максимальним розміром є незаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач отримує пенсію за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991. Зазначив, що Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 скасовано чинність Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, крім, зокрема, частини 3, 4, 6 та 11 статті 50-1. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 вказане положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 визнано таким, що не відповідає Конституції України. Зазначеним Рішенням Конституційний Суд України установив, що частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами підлягає застосуванню в первинній редакції. Таким чином, перерахунок пенсій працівникам прокуратури здійснюється відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014. При цьому, діють норми вказаної статті щодо обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач повідомив, що 10.06.2021 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79. На вказану заяву відповідачем проведено перерахунок згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із 60% заробітної плати та застосовано обмеження щодо її виплати граничним (максимальним) розміром в 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Відповідач вважає, що ГУ ПФУ в Рівненській області було надано позивачу обґрунтовану відповідь, а тому підстав для задоволення позову немає. З урахуванням наведеного відповідач просив в позові відмовити.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Рівненській області та з 02.01.2009 отримує пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка призначена йому в розмірі 90% місячної заробітної плати, виходячи із повних 18 років стажу роботи на прокурорсько-слідчих посадах. Вказані факти не заперечуються обома сторонами та підтверджуються протоколом про призначення пенсії №2 від 20.02.2009 (а.с.18).
Як свідчать матеріали справи, 30.03.2021 Рівненською обласною прокуратурою ОСОБА_1 видано довідку №21-79 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 15.03.2021». Довідка видана відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 (а.с.14).
10.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі зазначеної довідки (а.с.13).
У відповідь на вказану заяву, відповідач листом від 08.07.2021 за №5971-5459/П-02/8-1700/21 повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру, та про порядок визначення її розміру із урахуванням вищезазначеного Закону, повідомивши, що розмір пенсії з 01.04.2021 становив 17690,00 грн, а з 01.07.2021 - 18540,00 грн (а.с. 15).
Окрім цього, відповідач надіслав на адресу позивача рішення «про перерахунок пенсії» від 17.06.2021 №956120823171. Розмір пенсії позивача визначено із середньомісячного заробітку 72800,00 грн та становить: з 01.04.2021 - 17690,00 грн; з 01.07.2021 - 18540,00 грн; з 01.12.2021 - 19340,00 грн (а.с.16).
Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки від 30.03.2021 №21-79 із обмеженням суми пенсії максимальним розміром та зменшенням відсоткового розміру заробітної плати з якого обчислюється пенсія з 90% до 60%, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу 02.01.2009) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Як встановлено судом, враховуючи стаж роботи позивача на прокурорсько-слідчих посадах, розмір його пенсії при її призначенні обчислювався виходячи із 90% від заробітної плати (а.с.17,18).
Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачали виплату пенсії в максимальному розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Поряд з цим, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону №1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон №1789-ХІІ, крім <…> частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 <…>.
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом №1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом №1697-VII, слід зазначити, що згідно з частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII (в редакції Закону України від 24.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01.04.2021 у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79.
Не заперечує цього права і відповідач, про що прямо зазначає у відзиві на позовну заяву, водночас стверджує про перерахунок пенсії позивача із 01.04.2021 виходячи із 60% заробітної плати та із визначення її максимального розміру в силу приписів статті 86 Закону №1697-VII десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб - з 01.04.2021 - 17690,00 грн; з 01.07.2021 - 18540,00 грн; з 01.12.2021 - 19340,00 грн.
Такі аргументи відповідача суд вважає необґрунтованими і безпідставними, з огляду на таке.
Як встановлено судом і не заперечується обома сторонами, пенсія позивачеві призначена з 02.01.2009 в розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати, тобто в максимальному розмірі, встановленому статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ. При цьому, станом на дату призначення позивачу пенсії чинним законодавством не встановлювалось можливості обмеження розміру пенсії будь-яким граничним розміром.
Водночас частиною другою статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
При цьому, абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, у зв'язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів становить 60 відсотків місячної заробітної плати та обмежується максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, на переконання суду, вказані положення статті 86 Закону №1697-VII не можуть застосовуватись при перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з огляду на таке.
Так, у Рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року (справа №308/11498/16-а) висловив правову позицію «Про те, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Крім того, у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що застосування нового відсоткового розміру до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення як відсоткового розміру пенсії, так і обмеження її максимальним розміром, оскільки вказаний закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
В контексті наведеного суд зауважує, що обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, стосовно пенсій, призначених, зокрема, відповідно Закону України «Про прокуратуру, було введено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), який набув чинності 01.10.2011.
Водночас пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VІ визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Вказане свідчить, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить конституційним принципам, зокрема, вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
З огляду на викладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії згідно з довідкою Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 за №21-79 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, позаяк йому така пенсія призначена ще 02.01.2009.
Таким чином, рішення відповідача від 17.06.2021 №956120823171 про перерахунок пенсії позивача на підставі його заяви згідно з довідкою Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79 виходячи з розрахунку 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та із застосуванням обмеження граничного розміру є протиправним, порушує право позивача на гарантоване пенсійне забезпечення та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача у спірних правовідносинах, то підлягає до задоволення і похідна позовна вимога - про зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивача, виходячи із 90% від заробітної плати, зазначеної у довідці Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 №21-79, без обмеження її максимальним (граничним) розміром із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, яка виникне починаючи із 01.04.2021 та з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказані вимоги позивача не можуть розцінюватися судом як такі, що заявлені передчасно, з таких підстав.
Як свідчить зміст відповіді ГУ ПФУ в Рівненській області від 08.07.2021 №5971-5459/П-02/8-1700/21 на заяву позивача, відповідач не заперечував його право на перерахунок пенсії з 01.04.2021, а власне заперечив право на перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 90 % від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру. Теж саме зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, зокрема вказано, що на даний час позивач отримує пенсію із 60% заробітної плати та із обмеженням розміру пенсії граничним (максимальним) розміром пенсії.
Такий порядок перерахунку пенсії відображений і у оскарженому позивачем рішенні.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що у даному випадку, відповідачем уже порушені права позивача в частині зменшення відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється пенсія з 90% до 60% та щодо обмеження пенсії максимальним (граничним) його розміром. Відтак, вимоги щодо відсоткового розміру заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, не є передчасними, а тому підлягають до задоволення.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, за подання цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції №1016345086 від 21.07.2021, наявним в матеріалах справи (а.с.19).
За наведених обставин, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 17.06.2021 №956120823171 «Про перерахунок пенсії» в частині обчислення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 виходячи із 60% від заробітку та обмеження її максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 30.03.2021 за №21-79 без обмеження суми пенсії будь-яким максимальним (граничним) розміром із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, яка виникне починаючи із 01.04.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 14 грудня 2021 року
Суддя Д.П. Зозуля