15 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4535/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу №440/4535/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
30.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.12.2020 №19446-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", а також зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої за межами населеного пункту на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області.
В обґрунтування позовних вимог заявниця вказує на те, що обставини належності земельної ділянки до земель колективної власності відповідно до чинного законодавства України не можуть слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Крім цього відповідач не довів факту відсутності у нього повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, як і не надав доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка знаходиться на земельній ділянці КСП "Дружба" відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ від 17.05.1996 або місце її розташування порушує вимоги закону.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків ухвалою від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
22.06.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначає, що наказом від 18.12.2020 №19446-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою оскільки за інформацією відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області згідно з доданими графічними матеріалами зазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності КСП "Дружба" відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ від 17.05.1996, а тому вважається власністю територіальної громади і Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не є розпорядником цієї земельної ділянки (а.с. 24-28).
06.07.2021 позивач надала відповідь на відзив, в якій звернула увагу на відсутність доказів здійснення належного аналізу відповідачем її заяви, зокрема щодо встановлення фактичного місця розташування обраної земельної ділянки та віднесення її до земель КСП "Дружба", доказів припинення КСП "Дружба". Твердить, що право власності на бажану земельну ділянку не зареєстроване відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
16.09.2021 на запит суду від Головного управління статистики у Полтавській області надійшла відповідь, у відповідності до якої до 15.02.2000 в ЄДРПОУ значився суб'єкт - Колективне сільськогосподарське підприємство "Дружба", ідентифікаційний код 03770000, місцезнаходження - с. Очеретувате, Семенівський район, Полтавська область, організаційно-правова форма - колективне підприємство, форма власності - колективна, а з 15.02.2000 в ЄДРПОУ внесено зміни щодо суб'єкта (ідентифікаційний код 03770000): назва - Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба", організаційно-правова форма - приватне підприємство, форма власності - приватна.
У зв'язку з цим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 було залучено до участі у справі Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" (вул. Центральна, 33-Б, с. Очеретувате, Семенівський район, Полтавська область, 38270, код ЄДРПОУ 03770000) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Третя особа своїм правом на надання суду пояснень щодо позову не скористалася.
Розгляд справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
26.10.2020 до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області за вх №К-22908/0/25-20 надійшла заява гр. ОСОБА_1 від 25.10.2020 №ЗВ-9300204902020, в якій та просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а.с. 52), додавши до заяви викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 53).
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 18.12.2020 №19446-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" (а.с. 51) відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки земельна ділянка відноситься до земель колективної власності.
Не погодившись із правомірністю даного наказу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто у разі надання органом виконавчої влади відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов'язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині 7 статті 118 ЗК України.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
У спірному наказі відповідача від 18.12.2020 №19446-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" причиною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою слугували обставини перебування земельної ділянки у складі земель колективної власності.
На підтвердження цієї обставини відповідач вказує, що за інформацією Відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області згідно з доданими до заяви графічними матеріалами зазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності КСП "Дружба" відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ від 17.05.1996 (а.с. 51)
Надаючи оцінку цій підставі, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Відповідно до пункту 2 зазначеного Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Як встановлено судом зі змісту державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ від 17.05.1996, КСП "Дружба" передано у колективну власність 1850,0 га землі для ведення колективного сільського господарства (а.с. 36-37).
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 Указу Президента України від 03.12.1999 №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" визначено необхідність реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, окрім іншого, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями.
Таким чином надані КСП "Дружба" у колективну власність угіддя загальною площею 1850,0 га для виробництва сільськогосподарської продукції підлягали паюванню відповідно до вимог Указів Президента України від 08.08.1995 №720/95 та від 03.12.1999 №1529/99.
Процес розпаювання земель КСП закінчився у 2000-2002 роках, а тому державний акт на право колективної власності, виданий КСП "Дружба", у розумінні чинного законодавства не може вважатися належним доказом права власності третьої особи на обрану позивачем земельну ділянку.
01.01.2002 набув чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001, відповідно до частини першої статті 125 якого в першій редакції право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Законом України від 05.03.2009 №1066-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок" статтю 125 ЗК України від 25.10.2001 викладено у новій редакції, відповідно до якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Виготовлений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить запису щодо правонаступництва КСП "Дружба" (а.с. 57-62).
Відповідно до статті 37 ЦК УРСР (у редакції чинній на час ліквідації КСП "Дружба") юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Частиною першою статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. Підприємство може бути ліквідовано у разі визнання його банкрутом та на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.
Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України (частина третя статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").
З наявної в матеріалах відповіді Головного управління статистики у Полтавській області слідує, що 15.02.2000 КСП "Дружба" перереєстровано у ПСП "Дружба".
Згідно з п. 17 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №63, обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.
Жодних відомостей стосовно правонаступництва ПСП "Дружба" суду не надано, як і не надано доказів переходу до ПСП "Дружба" прав на спірну земельну ділянку.
Відтак мотиви, покладені відповідачем в основу спірного наказу, суд визнає необґрунтованими, оскільки наданими відповідачем доказами право власності третіх осіб на спірну земельну ділянку не підтверджено, з огляду на що наказ відповідача від 18.12.2020 №19446-СГ суд визнає протиправним та скасовує.
Надаючи оцінку вимогам позивача зобов'язати відповідача надати їй саме дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.
27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (надалі - Закон №1423-ІХ), згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
Розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24 такого змісту:
З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. <..>
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ і до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 у клопотанні від 25.10.2020 №ЗВ-9300204902020 просила надати їй дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області, то, з урахуванням п. 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, відповідно до якої вказані землі вважаються землями відповідної територіальної громади, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вже не має повноважень на розпорядження землями комунальної власності, у зв'язку з чим у суду відсутні законні підстави для зобов'язання вказаного суб'єкта надати ОСОБА_1 відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися з відповідною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку до відповідного органу місцевого самоврядування, як до повноважного розпорядника земельними ділянками, які перебувають у його комунальній власності.
У зв'язку з частковим задоволенням адміністративного позову суд, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь ОСОБА_1 частину судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 18.12.2020 №19446-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун