Справа №522/21387/21
Провадження № 2-з/522/602/21
29 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Крайнюкова М.М.,
представника ОСОБА_2 - адвоката Крупка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить суд постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову вжитих Приморським районним судом м. Одеси ухвалою від 08.11.2021 у справі №522/21387/21 шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), а також забороні ОСОБА_3 особисто або в особі представника, та будь-якій іншій особі відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Заява обґрунтована тим, що судом не перевірено факт існування справи, в якій є судове рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили. Також судом залишено поза увагою факт, що обраний позивачем вид забезпечення позову «накладення арешту на квартиру» неспівмірний із предметом заявленого до пред'явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння. Тим більше у справі наявне рішення ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, за тими самими вимогами. Квартира на яку накладено арешт, не може бути предметом спору, так як у справі з аналогічними позовними вимогами та тими самими сторонами ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили. Також зазначає, що у цій справі позивачем не доведено, а судом не встановлено реальної можливості ухилення відповідачів від виконання судового рішення. Накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу необґрунтовано призведе до вкрай негативних наслідків, а саме: фактично безпідставно позбавлення особи права вільно розпоряджатись власним майном на свій розсуд.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Крайнюков М.М. клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Крупка О.О. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.
Дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Судом установлено, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 08 листопада 2021 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Крупки О.О. про забезпечення позову до подання позовної заяви. Накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) та зборонено ОСОБА_3 особисто або в особі представника, та будь-якій іншій особі відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Крупки О.О., суд виходив з того, що такий спосіб забезпечення майбутнього позову відповідатиме принципу співмірності та достатньою мірою гарантуватиме досягнення дієвості такого заходу забезпечення позову.
При цьому, з урахуванням наданих доказів, суд пересвідчився, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи 16.11.2021 ОСОБА_2 до Приморського районного суду м.Одеси було подано позовну заяву до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, в особі органу опіки та піклування про витребування майна з чужого незаконного володіння та виселення.
Отже, ОСОБА_2 у встановлені законом строки подала позовну заяву до суду, після застосування 08.11.2021 заходу забезпечення позову.
У відповідності до положень ст. 158 ЦГТК України суд може скасувати заходи забезпечення, які були ним застосовані раніше у справі. При цьому за своєю правовою природою скасування судом заходів забезпечення позову можливе за умови зміни обставин, які обумовлювали їх застосування, коли необхідність в таких заходах відпала.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 вбачається, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Зі змісту заяви судом установлено, що доводи заявниці фактично обґрунтовують її незгоду з ухвалою суду про застосування відповідних заходів забезпечення позову. При цьому чинним процесуальним законом передбачено, що якщо сторона не погоджується з судовим рішенням, вона має право оскаржити його в установленому законом порядку, для чого передбачена відповідна процедура апеляційного та касаційного оскарження.
Заява про скасування заходів забезпечення позову за своєю правовою природою не передбачає оскарження застосованого заходу забезпечення, а має обґрунтовувати зміну обставин, які мали місце після ухвалення судового рішення про забезпечення позову, які б обумовлювали припинення подальшої необхідності у такому забезпеченні.
В даному випадку жодного доводу з приводу того, яким чином ситуація на час подання заяви змінилася в порівнянні з тією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення, і яким чином така зміна обумовлює припинення необхідності у таких заходах, заявником та її представником наведено не було.
Звертаючись з вимогою про скасування заходів забезпечення, заявницею фактично оскаржено висновки суду, зроблені під час вирішення питання про забезпечення позову до подання позовної заяви, що в рамках передбаченої ст. 158 ЦПК України процедури здійснено бути не може.
Отже відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки з її змісту та матеріалів справи не вбачається, що змінилися обставини, які обумовлювали застосування заходів забезпечення позову, або необхідність в таких заходах відпала.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 150, 158, 259 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.І.Ковтун