ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
про задоволення заяви про відвід
15 грудня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 12018162500002628 від 14.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, -
встановив:
08.12.2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 12018162500002628 від 14.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України. В обґрунтування заявленого відводу заявник посилається на те, що головуючий у справі поза межами судового засідання, за відсутності його захисника, висловлювався щодо схиляння до визнання вини обвинуваченим та погрози призначення покарання у виді позбавлення волі.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 підтримав подану його підзахисним заяву та просив її задовольнити з підстав, що викладені у заяві. Також зазначив, що такі дії, що викладені у заяві як підстави для відводу викликають у сторони захисту побоювання у подальшій об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 .
Сторони кримінального провадження будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились.
Суддею ОСОБА_5 подано заяву, в якій суддя зазначає, що не має можливості прибути у судове засіданні та будь-яких пояснень надавати не бажає.
Заслухавши захисника, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали справи, додані до заяви про відвід, суд виходить з наступного.
Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
У судовому засіданні з розгляду заяви про відвід судді не знайшов свого підтвердження факт позапроцесуального спілкування судді з обвинуваченим, оскільки стороною, яка заявила відвід судді не надано суду належних та беззаперечних доказів такого факту. Так само стороною, яка заявила відвід судді не повідомлено об'єктивних та достатніх обставин, які б підтверджували те, що поведінка судді свідчить про упередженість при розгляді справи, як і не повідомлено про те, що суддя має певні переконання, які можуть вплинути на його неупередженість.
Таким чином, сумніви заявника щодо неупередженого розгляду справи відносно нього суддею ОСОБА_5 та сумніви щодо прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб'єктивний, а не об'єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені ст.75 КПК України.
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Не зважаючи на те, що поведінка судді не викликає об'єктивних побоювань щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов'язана з питанням особистих переконань.
При цьому суд вважає, що у разі не задоволення заявленого відводу від розгляду справи та її розгляду суддею ОСОБА_5 по суті незалежно від прийнятого рішення, сторона захисту та інші учасники судового розгляду, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення судді, є наслідком його упередженості.
В судовому засіданні встановлено, що у сторони захисту є сумніви щодо об'єктивного відправлення правосуддя у вказаній справі суддею ОСОБА_5 , а тому суд, враховуючи, що «інститут відводу» покликаний ліквідувати найменший сумнів у відправленні суддею правосуддя, навіть якщо сумніви є безпідставними, оскільки тут є головним «публічний інтерес», з метою уникнення будь-яких сумнівів у об'єктивності судді у стороннього спостерігача, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді ОСОБА_5 підлягає задоволенню..
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 370 - 372 КПК України, суд -
постановив:
Заяву ОСОБА_4 - задовольнити.
Відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження № 12018162500002628 від 14.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України (єдиний унікальний номер справи 522/1787/19).
Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 15 грудня 2021 року о 12:15 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/1787/19
Номер провадження № 1-кс/ 522/12662/21
Головуючий суддя - ОСОБА_1