Справа № 947/1647/20
Провадження № 4-с/947/104/21
10.12.2021
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Свистуновій Є.С., розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у м.Одесі у справі №947/1647/20, -
Згідно змісту скарги, в Другому Київському ВДВС м.Одеси перебуває виконавче провадження №61530788 про стягнення зі скаржника ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини доходу на утримання дитини ОСОБА_3 починаючи з 28.01.2020р. та до повноліття дитини на користь ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа № 947/1647/20 від 6.02.2020р., виданого Київським районним судом м.Одеси.
Скаржник дізнався, що старшим державним виконавцем Похвалітовим О.Ю. винесено постанову 17.09.2021р. про арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника у межах суми стягнення 8313,97 грн.
Скаржник зазначає, що порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу боржника не надходила постанова державного виконавця, яка оскаржується, чим було порушено його право на ознайомлення та оскарження останньої.
Оскільки 12.10.2021р. зроблено розрахунок за яким борг у ОСОБА_1 відсутній, вважає постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
Представник скаржника у засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду скарги.
Представник суб'єкту оскарження у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, оскільки дії державного виконавця відповідали вимогам ст.ст. 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим, відмовити у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вислухавши пояснення старшого державного виконавця Похвалітова О.Ю., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Другого Київського ВДВС м.Одеси перебуває виконавче провадження №61530788 про стягнення зі скаржника ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини доходу на утримання дитини ОСОБА_3 починаючи з 28.01.2020р. та до повноліття дитини на користь ОСОБА_4 на підставі судового наказу № 947/1647/20 від 6.02.2020р., виданого Київським районним судом м.Одеси.
Вимогами Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік прав і обов'язків державного виконавця, до яких відноситься право, зокрема, безплатного одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації, в тому числі конфіденційної; отримання від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, тощо.
Судом оглянуто виконавче провадження №61530788 за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (ідентифікатор доступу 2Е8ГЕВ704866) та встановлено, що 12.03.2020р. відрито виконавче провадження.
Протягом строку перебування виконавчого листа на виконанні, державним виконавцем отримані відповіді на запити до відповідних баз даних органів та організацій, з яких встановлена відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, нерухомого майна та інших речових прав.
За час перебування виконавчого листа на виконанні, заборгованість боржника станом на 17.09.2021 склала 8313,97 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1.про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2.про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3.про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4.про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плачу не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
В рамках виконавчого провадження 17.09.2021р. було винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми 8313,79 грн.
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 цього Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Дане положення застосовується у випадку коли існує інший спосіб для забезпечення виконання судового рішення, ніж звернення стягнення на майно боржника. А з матеріалів виконавчого провадження встановлено, що боржник доходів не має, й відповідно інший спосіб виконання судового рішення відсутній.
АТ «Універсал Банк», на яке нормами статті 52 Закону покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав рахунок боржника та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Крім того, суд зазначає, що рахунок на який накладено арешт, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом.
За таких обставин, рахунок боржника не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю.
Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного суду від 03.02.2021 у справі №756/1927/15-ц.
Враховуючи викладене суд вважає, не вбачає неправомірності у діях старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Одесі Похвалітова О.Ю., а тому і підстав для скасування постанови не має.
Щодо інших підстав викладених у скарзі суд зазначає, що доказів звернення у встановленому законом порядку до суб'єкта оскарження з приводу скасування оскаржуваної постанови, стороною скаржника суду не надано, а тому з врахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 450-452 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.