Справа № 495/10224/21
Номер провадження 1-кс/495/3006/2021
10 грудня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
законного представника підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського районного відділу капітана поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
10.12.2021 року старший слідчий СВ Білгород-Дністровського районного відділу капітан поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженним прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В клопотанні слідчим зазначено, що ОСОБА_4 , попередньо вступивши у злочинну змову із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 04 грудня 2021 року, приблизно о 18 годині, більш точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, перебуваючи біля закинутої будівлі «Поплавок» на території причалу Дністровського лиману по вул. Михайлівська, 1 в місті Білгород-Дністровський Одеської області, здійснили напад з метою заволодіння майном на ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, усвідомлюючи та оцінюючі свої дії, посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, з метою придушення волі ОСОБА_10 , дістали предмети, схожі на пістолети та наказали зайти до приміщення закинутої будівлі «Поплавок» на території причалу Дністровського лиману по вул. Михайлівська, 1 в місті Білгород-Дністровський Одеської області, де у приміщенні вказаної закинутої будівлі, по черзі почали наносити численні удари руками та ногам по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_10 , та, придушуючи волю останнього до супротиву, наказали роздягтись, після чого здійснили не менше двох пострілів з наявної зброї, спричинивши тілесні ушкодження. Після нанесення тілесних ушкоджень нападники дістали з кишень одягу останнього грошові кошти у сумі дві тисячі гривень, банківську карту «Райффайзен Банку Аваль», дротові навушники білого кольору та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 .
Далі, ОСОБА_9 заприскав очі потерпілого ОСОБА_10 подразнюючим засобом, після чого ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
10.12.2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
За твердженням слідчого, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст. 177 КПК України, а саме є ризик того, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 10 років, може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий вказав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства та з погрозою застосування насильства, у тому числі небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, а потерпілий є неповнолітнім.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину, слідчий вважає, що відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України обрання більш м'якої міри запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи повторність вчиненого злочину, може призвести до вчинення ним інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий також вважає недоцільною, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні що, може вплинути на покази, свідків, потерпілого в ході досудового розслідування та може призвести до не повного, не об'єктивного, та не всебічного досудового розслідування.
Крім того, слідчий просив врахувати, що згідно із ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що він перебуває у середньому віці, має задовільний стан здоров'я, не працює, схильний до скоєння кримінальних правопорушень, а також враховуючи той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам, у зв'язку з чим слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні, прокурор ОСОБА_11 підтримав клопотання слідчого в повному обсязі, просив його задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він частково визнає обставини, викладені в клопотанні слідчого та зазначив, що він разом з іншими підозрюваними нічого не брали у потерпілого, а тільки били його та стріляли. Щиро покаявся у вчиненому, обіцяв, що більше такого не буде ніколи чинити. Просив не позбавляти його волі.
Законний представник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є батьком підозрюваного та завірив, що буде строго наглядати за своїм сином, який стане на шлях виправлення. Просив не позбавляти його сина свободи, так як він ще перебуває у не зрілому віці та тримання під вартою може дуже пагубне на ньому сказатися. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні з клопотанням слідчого не погодилася, з тих підстав, що ризики, зазначені слідчим в клопотанні не доведені та взагалі відсутні, а кваліфікація злочину визначена невірно, що тягне за собою зовсім іншу міру покарання. Зазначила, що її підзахисний жалкує про скоєне та стане на шлях виправлення. Просила у клопотанні слідчого відмовити та застосувати до її підзахисного цілодобовий домашній арешт.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 09.12.2021 року СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162240001469 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України.
10.12.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України.
Матеріалами справи встановлено, що в діях підозрюваного ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України.
Так, за твердженням слідчого, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 187 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років та не будучи обмеженим у вільному пересуванні, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також скоїти інші кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім цього, слідчий вказує, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства та з погрозою застосування насильства, у тому числі небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, а потерпілий є неповнолітнім. Все це, на думку слідчого свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно із ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Таким чином, аналізуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що зазначена низка ризиків досудовим слідством є низькою, так як не надано достатніх доказів того, що є наявність вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 намагався або має спробу вчинити які-небудь дії, передбачені ст.177 КПК України, як на це вказує досудове слідство.
Також, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що дане кримінальне правопорушення було вчинено 04.12.2021 року, а ОСОБА_4 повідомлено про підозру тільки 09.12.2021 року, тобто з моменту скоєння злочину пройшов деякий час та відсутні які-небудь докази спроби підозрюваного уникнути кримінальної відповідальності, або будь-яким іншим чином перешкодити досудовому розслідуванню. Навпаки під час судового розгляду справи встановлено щире каяття підозрюваного та його мотив помсти потерпілому.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів, вивчених матеріалів, що характеризують підозрюваного, який навчається у КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний коледж», факультет фізичне виховання денної форми навчання, має постійне місце проживання за адресою його батьків, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором не цілком доведена обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України, а ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий у клопотанні є низькими, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 діб, з покладанням на нього певних додаткових обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
З врахуванням того, що домашній арешт прирівнюється к триманню під вартою та при виконанні вказаних обов'язків підозрюваним, слідчий суддя вважає, що буде досягнуто дієвість кримінального провадження та його оперативність, проведення досудового розслідування у розумні строки, виключено ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського районного відділу капітана поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто з 09.12.2021 року до 06.02.2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду по виклику за необхідністю;
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про наслідки ухилення від покладених на нього обов'язків, а саме у разі їх недотримання або порушення може бути обраний більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання до РВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 15.12.2021 року о 13:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1