Справа № 495/9842/21
№ провадження 1-кс/495/2909/2021
30 листопада 2021 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , яке було подано в рамках кримінального провадження №12021162240001414, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Красна Коса, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянин України, мешкає по АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -В С Т А Н О В И В:
30.11.2021 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
27 листопада 2021 року, у пізній вечірній час, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де на початку 2021 року короткочасно проживав винаймаючи кімнату, та по виселенню залишив свої носильні речі.
В подальшому розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 переросла в словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник прямий умисел направлений на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, реалізовуючи який він став наносити удари кулаками в область голови ОСОБА_7 , точну кількість котрих встановити не надалось можливим.
Надалі ОСОБА_4 втілюючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, розуміючи його протиправність та можливість настання тяжких наслідків для здоров'я, вийшов з приміщення коридору у двір домоволодіння де побачивши цеглину, взяв її рукою з метою спричинення даним предметом ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, перебуваючи на короткій відстані один від одного, й так як вхідні двері були відчинені, умисно, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, їх наслідки, з метою спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень з розмахом кинув цеглину в лобну область голови останнього, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лобної кістки черепа зліва, від чого потерпілий упав на підлогу коридору, після чого ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину.
28.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: результатами огляду місця події, показаннями показами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав частково.
28.11.2021 ОСОБА_4 було затримано та поміщено до Б-Дністровського ІТТ в порядку ст.208 КПК України.
2 - Доводи сторін.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
3 - Мотивація суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12021162240001414 від 28.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
28.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України було затримано безпосередньо після вчинення злочину.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: результатами огляду місця події від 28.11.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_8 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину та зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, можна дійти висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.1 ст.121 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає, що існують підстави вважати, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше більш тяжке кримінальне правопорушення.
Ймовірність переховування ОСОБА_4 значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його причетність до зазначеного злочину, з урахуванням усіх обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв'язків між особами, що є підозрюваним та потерпілими, не виключає можливість незаконного впливу на потерпілих або вірогідність перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім того існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України»
(Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід зазначити, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільною, оскільки може призвести до незаконного впливу на потерпілого у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведені ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення, доведена необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наведені достатні докази щодо існування можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, а отже такі ризики є «достатніми» та «відповідними».
Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, тобто з 28.11.2021 року.
3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
При вирішення питання про визначення розміру застави, слідчий суддя вважає за необхідне скористатись правом, визначеним ч.4 ст.183 КПК України, за змістом якої суд вправі не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , вчинено з застосуванням насильства, а отже слід застосувати запобіжний захід без визначення відповідного розміру застави.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а також обставин, що характеризують підозрюваного, зважаючи на можливість впливати на потерпілого, переховуватись від органу досудового розслідування слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , яке було подано в рамках кримінального провадження №12021162240001414, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , 05 березня 2001 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 26.01.2022 включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 28.11.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1