Номер провадження 11-сс/821/560/21 Справа № 705/3677/21
Категорія: ст. 303 КПК України
14 грудня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого,
18 серпня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, в якій просив: поновити йому строк звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого; зобов'язати слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, який є правонаступником Христинівського відділення Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_7 , передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та провести досудове розслідування.
У скарзі вказував, що 16 грудня 2020 року ОСОБА_6 звернувся із заявою на ім'я начальника Христинівського відділення Уманського відділу ГУНП в Черкаській області про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 та про проведення досудового розслідування.
На підтвердження вчинення складу зазначеного злочину він вказав, що ОСОБА_7 в 2012 році в м. Христинівка Черкаської області, маючи намір на заволодіння належними йому грошовими коштами у формі обману, звернувся до нього з проханням запозичення коштів під приводом потреби лікування літньої матері, яка перебуває у важкому стані в одній із клінік м. Києва, чим спонукав його на ґрунті співчуття під боргові розписки передати належні йому кошти: 26 вересня 2012 року 1700 доларів США, 08 листопада 2012 року 2750 доларів США, 15 листопада 2012 року 4700 доларів США, а всього 9150 доларів США, що в гривнях рівняється сумі 256200 грн.
У наступні роки ОСОБА_7 обіцяв повернути борг, переносив строки повернення боргу, а в 2020 році заявив, що коштів у нього він не отримував /не позичав/, тому боргових зобов'язань перед ним не має.
На заяву від 16 грудня 2020 року ОСОБА_6 отримав відповідь від 31 грудня 2020 року за вих. № 6547, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає. Відносини між ними носять цивільно-правовий характер. Оскільки за його заявою від 16 грудня 2020 року будь-яких слідчих дій не вчинялося, він змушений звернутися до суду зі скаргою.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року поновлено строк звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого. У задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого відмовлено.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що наведені у заяві ОСОБА_6 обставини беззаперечно свідчать про відсутність ознак кримінального правопорушення, а лише вказують на існування цивільного спору. Такий спір не може бути предметом розслідування у кримінальному провадженні, оскільки завданням кримінального провадження є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а не захист цивільних прав та інтересів, який здійснюється в порядку цивільного судочинства, тому відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою та бездіяльність службових осіб Уманського РУП ГУНП в Черкаській області відсутня.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року та задовольнити його скаргу на бездіяльність слідчого, зобов'язавши його внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України, вчинене ОСОБА_7 , та провести досудове розслідування.
В апеляційній скарзі вказує, що безпосереднім об'єктом статті 190 КК України є відносини власності.
Зазначає, що захист його права власності можливий в порядку кримінального провадження, так як включає необхідність проведення криміналістичних експертиз, допит свідків, оскільки ОСОБА_7 стверджує, що до боргових розписок не має відношення.
Вважає, що його заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 відповідно до статті 214 КПК України має бути внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань з проведенням досудового слідства.
Крім того ОСОБА_6 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки її копію він отримав 26 листопада 2021 року.
Порядок розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді визначено статтею 422 КПК України, згідно з якою отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
На виконання вимог вказаної норми закону апеляційним судом було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи скаржника ОСОБА_6 , який в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги без його участі.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи наведене, оскільки 17 вересня 2021 року було проголошено резолютивну частину ухвали слідчого судді, під час проголошення повного тексту ухвали 22 вересня 2021 року скаржник ОСОБА_6 присутній не був, а копію ухвали отримав 26 листопада 2021 року, колегія суддів вважає, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді із поважних причин, тому його слід поновити.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо не внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя вказав, що наведені у заяві ОСОБА_6 обставини беззаперечно свідчать про відсутність ознак кримінального правопорушення, а лише вказують на існування цивільного спору. Такий спір не може бути предметом розслідування у кримінальному провадженні, оскільки завданням кримінального провадження є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а не захист цивільних прав та інтересів, який здійснюється в порядку цивільного судочинства, тому відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою та бездіяльність службових осіб Уманського РУП ГУНП в Черкаській області відсутня.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Кримінальний процесуальний кодекс України однаково зобов'язує і слідчого, дізнавача і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139). Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 к межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Колегія суддів приходить до висновку, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачена положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Апеляційній суд вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що заява ОСОБА_6 не є такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, оскільки у ній не міститься даних, що підтверджують наявність складу кримінального правопорушення, а лише вказують на існування цивільного спору.
Так, згідно із наданими скаржником копіями розписок ОСОБА_7 взяв у борг у ОСОБА_6 грошові кошти та зобов'язався їх повернути до визначеної у розписках дати (а.с. 11).
Отже слідчим суддею вірно встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 існує цивільно-правовий спір, а ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, які є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, відсутні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в порядку цивільного судочинства ОСОБА_6 позбавлений можливості використати покази свідків та провести експертизи, оскільки ОСОБА_7 стверджує, що до боргових розписок не має відношення, не спростовують правильності висновків слідчого судді та не є підставою для внесення відомостей за заявою ОСОБА_6 від 16 грудня 2020 року до ЄРДР.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, є законною та обґрунтованою, тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого - залишити без змін.
Керуючись статтями 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді задовольнити.
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2021 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді