Житомирський апеляційний суд
Справа №295/7351/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
(резолютивна частина)
14 грудня 2021 року
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 ,
за участю секретаря: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши одноособово в порядку перехідних положень КПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі в режимі відеоконференції в ході розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 185 ч.2, ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України та ОСОБА_7 за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ,
На розгляді Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ст.185 ч.2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_7 за ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України.
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2021 року запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_5 залишено попередній - тримання під вартою - з 04.02.2021 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 07 січня 2022 року включно.
Прокурор надіслалав до апеляційного суду клопотання про продовження строку тримання під ввартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки він спливає, а розглянути провадження по суті наразі не є можливим. Зазначила, що ризики, які враховувались судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишились незмінними та на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказала, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких останній обвинувачується, його вік та міцність соціальних зв'язків, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначила також, що ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність для забезпечення себе засобами існування, що свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. За таких обставин вважає, що ризики, які передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на даний час.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання процесуального прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 поклалися у вирішенні даного клопотання на розсуд суду відповідно до закону, враховуючи те, що обвинувачений визнав вину у вчиненні ряду крадіжок та повинен відбувати покарання за них у виді позбавлення волі. При цьому щодо наявності ризиків заперечили, оскільки на їх думку їх наявність нічим не підтверджена.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , а також доводи заперечення обвинуваченого, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.20-5 перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, суд (в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з'ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов'язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст.331 КПК України, як вже зазначалося вище.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою аргументами на користь такого рішення є, у тому числі: серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Як вбачається з матеріалів провадження, обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою спливає. Апеляційний розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв'язку з чим клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених підлягає розгляду на підставі п.20-5 перехідних положень КПК України суддею одноособово, у зв'язку з перебування судді члена колегії у відпустці.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів проти власності, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким (ч.2 ст.185 КК України) та тяжким злочином (ч.3 ст.185 КК України), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 до затримання не працював, проживав з матір'ю, яка є інвалідом загального захворювання, а також враховуючи те що майновий стан, міцність соціальних зв'язків не змінились з часу застосування запобіжного заходу, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині даних про особу обвинуваченого. Ризики ж, які слугували підставою для обрання тримання під вартою, залишились незмінними, ОСОБА_5 так і є раніше судимою особою, яка відбувала покарання у місцях позбавлення і вчинення злочинів йому інкримінується перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, що вказує на повну недієвість менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Вказані вище обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, тому наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим вважаю за необхідне продовжити строк запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
Наразі об'єктивної можливості розглянути дане кримінальне провадження апеляційний суд також не має.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Кереуючись ст.ст. 199, 331, 405 КПК України, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суддя апеляційного суду, -
Клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 11 лютого 2022 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: