Справа № 761/20976/21
Провадження № 2-п/761/163/2021
15 грудня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Петренко І.Л. про перегляд заочного рішення від 06 вересня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Петренко І.Л. про перегляд заочного рішення.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час вивчення матеріалів вказаної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України.
Відповідно до ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Згідно ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою ставка становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить - 454,00 грн.
Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 454,00 грн.
Згідно ч. 7 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Разом з тим в змісті поданої заяви відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази, якими він обґрунтовує свою заяву.
Положеннями статті 95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.
Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним, заявнику слід надати суду докази, якими він обґрунтовує свою заяву; а також необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 454,00 грн.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху.
З урахуванням викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 185, 187, 285, 260 ЦПК України,-
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Петренко І.Л. про перегляд заочного рішення від 06 вересня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА