Справа №:755/19891/21
Провадження №: 1-кс/755/5530/21
"30" листопада 2021 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021100030001948 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 ,
ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
І. Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
30.11.2021 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021100030001948 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
ІІ. Зміст клопотання слідчого, погодженого з прокурором.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 13 жовтня 2021 року, приблизно о 14 годині 10 хвилин, у ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням в житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , зайшли до під'їзду вищевказаного будинку, піднялися на 7 поверх, та підійшли до дверей квартири АДРЕСА_3 , та переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає і їх дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 відчинили двері шляхом пошкодження механізму замка, таким чином проникнувши в приміщення вищевказаної квартири.
Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири, таємно з корисливих мотивів ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 , викрали наступні речі: сумку чорно-синього кольору, вартість якої згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ-19/111-21/50307-ТВ станом на 13.10.2021 року складає 290 гривень 00 копійок, всередині якої знаходилися паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , картка платника податків на ім'я ОСОБА_9 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію на прицеп до автомобіля, пропуск на територію заводу на ім'я ОСОБА_9 , дисконтні картки, що матеріальної цінності не мають, портативний зарядний пристрій марки «Xiaomi», потужністю 10000 (model PLM09ZM), вартість якого згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ-19/111-21/50307-ТВ станом на 13.10.2021 року складає 263 гривні 33 копійки, пломбіратор, вартість якого згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ-19/111-21/50307-ТВ станом на 13.10.2021 року складає 66 гривень 67 копійок, 34 пломби в прозорому пакеті, вартість яких згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ-19/111-21/50307-ТВ станом на 13.10.2021 року складає 34 гривні 00 копійок, блок (10 пачок) цигарок марки «Marlboro», грошові кошти у сумі 450 гривень, номіналом 1 купюра 200 гривень, 1 купюра 200 гривень, 3 купюри по 50 гривень, ліхтарик, шкіряна обкладинка на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з вкарбованим державним номерним знаком НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_9 , чим спричинили останньому матеріальної шкоди на суму 1104 гривні 00 копійок, а також шкіряну сумку чорного кольору, вартість якої згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ-19/111-21/50307-ТВ станом на 13.10.2021 року складає 260 гривень 00 копійок, 2 комплекти ключів від квартири у загальній кількості 6 штук, візитниця з візитками, що матеріальної цінності не становлять, квиток на потяг, що матеріальної цінності не становить, гребінець синього кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 16.11.2021 року №СЕ-19/111-21/50307-ТВ станом на 13.10.2021 складає 16 гривень 15 копійок, що належать ОСОБА_10 , чим спричинили останньому матеріальної шкоди на суму 276 гривень 15 копійок.
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , утримуючи при собі вищевказані речі, що належать ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
13.10.2021 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
14.10.2021 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
15.10.2021 року ОСОБА_5 слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.12.2021 року.
23.11.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку слідчого, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом проведеного огляду місця події від 13.10.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 13.10.2021 року; протоколом обшуку особи затриманої у порядку ст.208 КПК України від 13.10.2021 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 13.10.2021 року; постановою про визнання речового доказу; протоколами допитів потерпілих; протоколами допиту свідків; протоколом перегляду цифрового запису від 18.10.2021 року; протоколом огляду речей від 14.10.2021 року; протоколом проведення впізнання особи за фотознімками від 14.10.2021 року; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
29.11.2021 року постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців.
Враховуючи викладене, слідчий вважає, що на даний час існують ризики, а саме:
1) п.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років;
2) п.3 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, буде незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні;
3) п.4. ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування.
На думку слідчого, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.
В той же час, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і тому вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до трьох місяців в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого.
1.Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, і стверджувала, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Крім того, на думку прокурора, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що обвинувачений не має офіційного джерела доходу. Просила суд продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та, у разі визначення застави, обрати максимальний розмір застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2.Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора та пояснив, що пішов до вказаного під'їзду разом зі своєю знайомою, він не заходив до квартири, лише після того як остання передала йому сумки з речами зрозумів, що сталось. Щиро кається у вчиненому, просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт.
3.Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 також заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків та необґрунтованість підозри, а також зазначила, що підозрюваний співпрацює зі слідством, працює неофіційно, має відмінну характеристику від ОСББ та неповнолітню дитину на утриманні. Просила застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
ІV. Положення закону, яким керувався слідчий суддя.
Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до пункту 205 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
V. Підстави запобіжного заходу, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.
Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 13.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12021100040002947).
Постановою прокурора Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 від 18.11.2021 року кримінальні провадження №12021100040002947 від 13.10.2021 року та №12021100030001948 від 22.07.2021 року було об'єднано в одне кримінальне провадження №12021100030001948 від 22.07.2021 року.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст.199 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст.199 КПК України.
13.10.2021 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину.
14.10.2021 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
15.10.2021 року ОСОБА_5 слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.12.2021 року.
23.11.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом проведеного огляду місця події від 13.10.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 13.10.2021 року; протоколом обшуку особи затриманої у порядку ст.208 КПК України від 13.10.2021 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 13.10.2021 року; постановою про визнання речового доказу; протоколами допитів потерпілих; протоколами допиту свідків; протоколом перегляду цифрового запису від 18.10.2021 року; протоколом огляду речей від 14.10.2021 року; протоколом проведення впізнання особи за фотознімками від 14.10.2021 року; іншими доказами в їх сукупності..
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочину проти власності, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі, раніше не судимий, офіційно не працює, законних джерел доходу не має.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді від 15.10.2021 року до трьох місяців в межах строку досудового розслідування.
При цьому наявність даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді, не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному відсутні.
Суд також враховує при вирішенні даного питання, що не можливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що підозрюваний страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані слідчим суддею при вирішенні даного клопотання.
VІ. Визначення застави.
Відповідно до вимог ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст.3, 176-178, 180, 182-183, 184, 194, 196-199, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну підозрюваному запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021100030001948 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали слідчого судді від 15.10.2021 року в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12021100030001948, до 29 грудня 2021 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень у національній грошовій одиниці.
Роз'яснити, що ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику, та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 15-30 годині 03 грудня 2021 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м. Києва ОСОБА_1