ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6650/17
провадження № 1-кп/753/234/21
"13" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
основних присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
запасної присяжної ОСОБА_6 ,
при секретарі ОСОБА_7 ,
за участю прокурорів ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016000000003900, за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. п. 6, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 371; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України,
Стороною захисту заявлено відвід головуючому у справі - судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Підставами для відводу зазначено те, що, на думку сторони захисту, суддя ОСОБА_1 є упередженою, оскільки невідкладно не переходить до розгляду клопотань про зміну обвинуваченому запобіжного заходу і тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підлягає відводу.
Прокурор, думку якої підтримав представник потерпілого, вважала подану заяву необгрунтованою та просила у задоволенні заяви про відвід відмовити.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінальних проваджень, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями п. 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, фактично сторона захисту стверджує, що суддя ОСОБА_1 , яка головує у даному кримінальному провадженні, розгляд якого здійснюється судом присяжних, не є неупередженою.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Белгії; «Де Куббер проти Бельгії»). Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Відповідно до висновків у справі «Білуха проти України» при вирішенні питання про те, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»). Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. При цьому заява про відвід не містить фактів, які би свідчили про наявність будь-якої особистої зацікавленості або упередженості судді ОСОБА_1 при розгляді вказаної справ.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України).
У заяві про відвід не наведено жодних фактів, які б доводили, що суддя ОСОБА_1 особисто зацікавлена у ході справи, не зазначено будь-яких її прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Не встановлено таких обставин і судом при розгляді заяви. Так, суддя ОСОБА_1 , як головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
У заяві про відвід не наведено жодних фактів, які б доводили, що суддя ОСОБА_1 особисто зацікавлена у ході справи, не зазначено будь-яких її прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Не встановлено таких обставин і судом при розгляді заяви.
Не погодження з процесуальними рішеннями головуючого само по собі не може бути підставою для відводу судді.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою і тому задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81 КПК України, суд,
В задоволенні заяви захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та обвинуваченого ОСОБА_12 про відвід головуючого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016000000003900, за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. п. 6, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 371; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України- судді ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Суддя
Присяжні