ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1552/20
провадження № 1-кп/753/994/21
"08" грудня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100020003117 від 28.04.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
20.01.2021 р. на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 27.04.2019 приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись в автомобілі марки «КІА» модель «Sportage», з д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 58, він, діючи умисно, керуючись корисливим умислом, здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_6 , перебуваючи на передньому пасажирському сидінні автомобіля «КІА», модель «Sportage», з д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується потерпілий ОСОБА_4 , дістав з кишені куртки, в яку був одягнутий, газовий балон, вміст якого розприскав на потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_4 , відчув фізичний біль чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я у вигляді: хімічного опіку рогівки і кон'юнктиви обох очей легкого ступеня (у вигляді гіперемії та набряку рогівки). Користуючись тим, що ОСОБА_4 , не може чинити опору, ОСОБА_6 , відкрито викрав електрошокер «Taser Х2 (USA)», вартістю 47 000 гривень 00 копійок. Після чого, з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_4 , матеріального збитку на суму 47 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В ході судового розгляду захисник стверджував, що на день звернення до суду з обвинувальним актом закінчились строки досудового розслідування, визначені ст. 219 КПК України. В обґрунтування позиції щодо закінчення строків досудового розслідування захисник зазначив, що 27.09.2019 року слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , у вищезазначеному кримінальному провадженні було складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. 01.10.2019 року письмове повідомлення про підозру надіслано на адресу КП “Муніципальний сервіс” Рубіжанської міської ради. Враховуючи те, що ОСОБА_6 01.10.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, то досудове розслідування мало бути закінчено 01.12.2019 року у зв'язку із закінченням двох місяців відповідно до ч.1 ст. 219 КПК України. Постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 03.10.2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019100020003117, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2019 року - зупинено, проте ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31.12.2019 р. вказану постанову слідчого було скасовано. Таким чином, з дня зупинення досудового розслідування до дня скасування ухвалою слідчого судді постанови слідчого про зупинення досудового розслідування (03.10.2019 р. - 31.12.2019 р.) пройшло 2 місяці 28 днів, які включаються у строк досудового розслідування. Загальний строк досудового розслідування з дня повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до дня скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування (01.10.2019 р,- 31.12.2019 р.) складає 2 місяці 30 днів. За таких обставин, строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України закінчився 01.12.2019 року та не був поновлений в порядку, передбаченому ст. ст. 294, 295 КПК України. У зв'язку з цим захисник вважав, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 ПК України.
Обвинувачений підтримав свого захисника та просив закрити провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, вважаючи незаконною ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м Києва ОСОБА_8 від 31.12.2019 р., якою було скасовано постанову слідчого про зупинення провадження відносно ОСОБА_6 та оголошення останнього у розшук.
Потерпілий підтримав прокурора.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Обговорюючи наявність підстав для розгляду питання щодо необхідності закриття провадження саме під час судового розгляду, а не на стадії підготовчого провадження, суд керується відповідними правовими позиціями Верховного Суду, який у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18 дійшов висновку, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, якою відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, закритому на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК судом першої інстанції, у зв'язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.
Також при вирішенні питання щодо наявності підстав для розгляду питання щодо необхідності закриття провадження судом не оцінювались досліджені в ході судового розгляду докази, а саме: показання потерпілого, письмові докази на предмет їх належності та допустимості, оскільки здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 412 КПК становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду. Вказаний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду від 15.09.2021 р. у справі № 711/3111/19. Саме тому до закінчення судового провадження з ініціативи суду на розгляд учасникам було поставлено питання щодо необхідності закриття провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Що стосується позиції Київського апеляційного суду, який в своїй ухвалі від 10.12.2020 р. зазначив, що злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України є тяжким злочином проти життя та здоров'я особи, суд ураховує, що дана позиція не кореспондується із правовим висновком, який був пізніше висвітлений в постанові Верховного Суду від 12.08.2021 р. у справі № 487/6166/20, де зазначено, що коли життя та здоров'я є не основним, а додатковим об'єктом злочину, який інкримінується особі, то цей злочин не є злочином проти життя та здоров'я особи в розумінні положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України та не може слугувати перешкодою для закриття провадження у кримінальному провадженні щодо такого злочину з підстав закінчення строків досудового розслідування. Аналогічна позиція була викладена в ухвалі Київського апеляційного суду від 14.09.2021 р. у справі № 366/842/21, де колегія суддів прийшла до висновку, що злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України, безпосереднім об'єктом якого у дослідженій справі було здоров'я особи (оскільки до потерпілого було застосовано насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я), не є злочином проти життя та здоров'я особи, що на думку колегії, не було перешкодою для застосування положень п. 10 ч.1 ст 284 КПК України.
На підставі аналізу обставин, які інкримінуються ОСОБА_6 та аналізу положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України з урахуванням вищезазначених правових позицій Верховного суду, які є обов'язковими для судів першої інстанції при розгляді справ аналогічної категорії, суд приходить до висновку про те, що злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України, який згідно класифікації злочинів віднесений до злочинів проти власності відповідно до розділу VI «Кримінальні правопорушення проти власності», не є злочином проти життя та здоров'я особи, оскільки перелік таких злочинів міститься в розділі II КК України.
Таким чином, на думку суду наявні правові підстави для розгляду питання щодо необхідності закриття провадження з підстав, передбачених п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Згідно зі статтею 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до статті 283 КПК прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями статті 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 01.10.2019 р. був повідомлений про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Постановою слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 03.10.2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019100020003117, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2019 року - зупинено.
Відповідно до положень ч.5 ст. 291 КПК України - строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, не включається у строки, передбачені цією статтею. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31.12.2019 р. було скасовано постанову слідчого від 03.10.2019 р. про зупинення кримінального провадження за підозрою ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а тому строк з 03.10.2019 р. по 31.12.2019 р. включається у строки досудового розслідування.
Обговорюючи позицію прокурора, який вказував на очевидну незаконність ухвали слідчого судді від 31.12.2019 р., суд ураховує, що прокурор не надав належних доказів, які б свідчили, що дане судове рішення було ухвалено всупереч вимогам КПК України, зокрема не долучив судове рішення, яке б скасовувало дане рішення слідчого судді від 31.12.2019 р. як незаконне, або інше процесуальне рішення, зі змісту якого б можливо було встановити, що дане рішення є незаконним. Ураховуючи, що дане судове рішення слідчого судді відповідно до КПК України набрало законної сили, у суду відсутні підстави не брати його до уваги при обрахуванні строку досудового розслідування.
Таким чином, з дня зупинення досудового розслідування до дня скасування ухвалою слідчого судді постанови слідчого про зупинення досудового розслідування (03.10.2019 р. - 31.12.2019 р.) минуло 2 місяці 28 днів, які включаються у строк досудового розслідування, а загальний строк досудового розслідування з дня повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до дня скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування (01.10.2019 р,- 31.12.2019 р.) складає 2 місяці 30 днів, що перевищує визначений строк досудового розслідування, встановлений п. 4 ч.3 ст. 219 КПК України.
За викладених обставин, враховуючи, що злочин, який інкримінувався засудженому не відноситься до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, підлягають застосуванню приписи пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
Відповідно до положень п.10) ч. 1 ст. 284 КПК України - кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Згідно з п. 4 ч.3 ст. 219 КПК України - досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 42 КПК обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК. Зазначений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 15.09.2021 р. у справі № 711/3111/19.
Таким чином об'єктивно встановлено, що направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_6 до суду відбулось поза межами строку досудового розслідування, а матеріали справи не містять процесуальних рішень про продовження строків досудового розслідування, а рішення слідчого про зупинення кримінального провадження скасовано в передбаченому КПК України порядку слідчим суддею.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 з підстав, передбачених п. 10 частини першої статті 284 КПК України, а саме у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ч.1 ст. 129 КПК України задоволення або відмова у задоволенні цивільного позову здійснюється виключно під час ухвалення вироку суду, цивільний позов потерпілого підлягає залишенню без розгляду.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 219, п.10) ч. 1 ст. 284 КПК України, суд -
Кримінальне провадження № 12019100020003117 від 28.04.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - закрити на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Скасувати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_6 «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» - залишити без розгляду.
Процесуальні витрати на проведення експертиз в розмірі 1948 грн. 10 коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- сліди папілярних узорів, мікронашарування, змиви, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві за квитанцією № 002039 від 29.04.2019 р. - знищити.
пластиковий кейс, який знаходяться в камері зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві за квитанцією № 002039 від 29.04.2019 р. - повернути потерпілому ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржена через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1