справа № 691/938/21
провадження № 2/691/572/21
06 грудня 2021 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Штепи О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 10000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 11.07.2019 між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу будинковолодіння, належного позивачеві. Оскільки остання не розрахувалася з нею в повному обсязі, між ними виникла домовленість про сплату цього боргу в строк до 31.12.2019 у сумі 10000 грн. 00 коп., про що складено відповідну розписку. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути їй вказані грошові кошти, однак остання ухиляється від повернення грошей та надавала не конкретні відповіді щодо дати повернення грошей. Тому позивач вимушена звернутися до суду.
Відповідач ОСОБА_2 на розгляд справи не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи була повідомленою вчасно та належним чином, про що свідчить реєстр відправки поштових повідомлень про вручення судової повістки. Про причину своєї неявки, суд не повідомила. Відповідач подала до суду заяву від 06.12.2021 про перенесення судового засідання через те, що вона отримала копію позовної заяви з додатками лише 02.12.2021 і їй необхідний час для написання відзиву.
Натомість, відповідно до реєстру поштових відправлень, відповідач отримала поштове відправлення 05.11.2021, що спростовує викладену відповідачем інформацію про дату отримання копії позовної заяви та свідчить про те, що час для написання відзиву відповідачем - сплинув.
Крім цього, відповідач особисто подала до суду заяву про перенесення судового засідання 06.12.2021, тобто у день розгляду справи. Викладене свідчить про те, що відповідач прибула до суду, але в судове засідання не з'явилася. Подача клопотань про надання додаткового строку для подання відзиву не є причиною для неявки в судове засідання. Тому відповідач мала прибути в судове засідання, де й могла заявляти клопотання перед судом, однак цим правом не скористалася.
На підставі викладеного суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка не прибула на розгляд справи без поважних причин.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно договору купівлі - продажу будинку від 11.07.2019, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 173406607 та технічної документації на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 придбала житловий будинок по АДРЕСА_1 .
18.07.2019 року ОСОБА_2 склала розписку про повернення ОСОБА_1 коштів за будинок по АДРЕСА_1 , в сумі 10000 грн., строком до 31.12.20219. Розписка складена у присутності та засвідчена в.о. старости смт. Цвіткове ОСОБА_3 .
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За нормами ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2017 у справі № 6-79цс14, відповідно до норм 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Як роз'яснив Верховний суд України у постанові від 13.12.2017 у справі № 309/3458/14-ц, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей від позикодавця із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом установлено, що відповідач придбала в позивача житловий будинок за 30000грн., однак у повному обсязі не розрахувалася, про що написала боргову розписку на 10000грн. і зобов'язалася повернути ці кошти до 31.12.2019.
Однак відповідач свої зобов'язання не виконала, борг не повернула, а тому позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 10000 грн.
Оскільки під час подачі позову судовий збір сплачений не був, тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 15.12.2021.
Суддя Л. В. Подорога