Справа № 541/1037/21
Провадження №2/541/867/2021
Іменем України
15 грудня 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді Куцин В. М.,
секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
13 травня 2021 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач ОСОБА_2 , який є батьком дитини, відповідно до положень ст. 180 Сімейного кодексу України зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але з лютого 2021 року не бере участі у вихованні та утриманні спільної з позивачем дитини.
Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду від 17 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 13 травня 2021 року до досягнення повноліття дитини.
19 липня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із заявою про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду від 17 червня 2021 року задоволено. Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду від 17 червня 2021 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, скасовано.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що від шлюбу з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що відповідач може надавати аліменти в розмірі 4000 грн., так як працює за кордоном в Польщі, на заводі. Його мама є непрацездатною, однак отримує пенсію і продовжує працювати в школі. Батько відповідача є інвалідом, їй не відомо чи отримує він пенсію. Вона сама не має можливості утримувати дитину, тому просила стягнути аліменти в розмірі 4000 грн, щомісячно.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача, адвокат Акрітов П.К., в судовому засіданні, не заперечував, що батько дитини повинен утримувати дитину, однак сума аліментів заявлена позивачем є надмірною, оскільки відповідач має незначний дохід, за 2020-2021 рік отримав дохід в розмірі 14000 грн. Має на утриманні непрацездатних батьків. Не заперечував проти сплати аліментів в розмірі ј частини доходу відповідача.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис 49. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року у справі № 541/348/18, провадження № 2/541/397/2018 вказаний шлюб між позивачем і відповідачем розірвано (а. с. 4-5).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Миргород Полтавської області народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.08.2016 (а. с. 6).
Відповідач ОСОБА_2 має на утриманні непрацездатних батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується відповідно пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_3 (а.с. 41-44).
ОСОБА_2 за період І квартал 2020 року по І квартал 2021 року отримав сукупний дохід в розмірі близько 10500 грн (а.с. 46).
ОСОБА_2 відповідно до інформації Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2020 по 22.10.2021 періодично перетинав кордон України , однак доказів, що він офіційно працює за кордоном та отримує дохід, сторонами не надано (а.с. 86).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів щодо стану здоров'я відповідача по справі ОСОБА_2 , як платника аліментів, та доказів щодо стану здоров'я та матеріального становища дитини, доказів стану здоров'я та матеріального становища позивача по справі ОСОБА_1 , як стягувача, а також інших доказів, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів - сторони суду не надали та не повідомили.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько( -ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
6) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Визначення матеріально-правової вимоги до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, у тому числі визначення способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) відповідача належить виключно позивачеві.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 грудня по 31 грудня 2021 року встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2100 грн.
Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дитини, вимоги позивача про стягнення аліментів ґрунтуються на законі і тому підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 13 травня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд зазначає, що стягнення аліментів в розмірі 2000 грн., щомісячно, з подальшою індексацією, складає суму близьку до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на час розгляду справи судом, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, з урахуванням встановлених судом обставин про утримання відповідачем непрацездатних батьків.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог - що зумовлює стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 454 гривні 00 копійки судового збору, від сплати якого був звільнений позивач при зверненні до суду.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.180-182 СК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 13 травня 2021 року до досягнення дитиною дитини.
Стягнути із ОСОБА_2 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору на користь держави.
Допустити до негайного виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Попівка, Миргородського району Полтавської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Харків Харківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено 15 грудня 2021 року.
Суддя: В. М. Куцин