Справа № 282/1634/21
Провадження № 1-кс/282/545/21
15 грудня 2021 року
смт. Любар
Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначає, що 10.12.2021 близько 13 год. ОСОБА_5 шляхом відкриття металевої брами проник в середину приміщення ферми, розташованої по АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав двоє годованих свиней вагою по 175 кг., та 140 кг., чим завдав власнику ОСОБА_6 матеріального збитку.
Відомості по даному факту 10.12.2021 слідчим відділенням відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060430000156 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 викрадені свині збув ОСОБА_7 та отримав грошові кошти в сумі 11400 грн., які в подальшому витратив на власні потреби, зокрема придбав мобільний телефон марки «TECNO» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 за 1500 грн.
В ході огляду місця події 10.12.2021 ОСОБА_5 , перебуваючи в кімнаті прийому громадян ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, що по вул. Максимчука, 7 в смт. Любар, Житомирського району, Житомирської області, добровільно видав отримані злочинним шляхом грошові купюри в сумі 400 грн. номіналом дві по 200 грн., номера банкнот ХГ3885141 та СА9105682 та мобільний телефон марки «TECNO» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Таким чином, у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучені у ОСОБА_5 грошові купюри в сумі 400 грн. номіналом дві купюри по 200 грн., номера банкнот ХГ3885141 та СА9105682 та мобільний телефон марки «TECNO» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 одержані внаслідок вчинення злочину та є доходами від такого майна.
Вказане підтверджується показаннями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколом ОМП.
За постановою слідчого 13.12.2021 грошові купюри в сумі 400 грн. номіналом дві по 200 грн., номера банкнот ХГ3885141 та СА9105682 та мобільний телефон марки «TECNO» в золотистому корпусі, визнані речовим доказом
А тому з метою збереження речових доказів слідчий за погодженням з процесуальним прокурором звертається до слідчого судці із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.
Як на правову підставу накладення арешту на майно слідчий посилається на п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Слідчий та володілець майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, та не повідомили суд про причини неявки, про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином.
Їх неявка у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
10 грудня 2021 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за номером № 12021060430000156, що стверджується копією витягу з ЄРДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як на правову підставу накладення арешту на майно слідчий посилається на п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до доданих матеріалів клопотання об'єктом кримінально протиправних дій є двоє годованих свиней вагою по 175 кг., та 140 кг., які і здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а арешт слідчий просить накласти на грошові кошти та мобільний телефон, придбаний ОСОБА_5 .
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В даному ж випадку слідчим не наведено жодних фактів, які вказували на наявність характеризуючих та індивідуальних ознак у розумінні ст. 98 КПК України, які давали підстави вважати вказані грошові кошти та мобільний телефон речовими доказами у кримінальному провадженні.
Що стосується посилання слідчого на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, як на підставу арешту майна, а саме - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди то слідчим не додано до матеріалів скарги доказів, які б підтверджували подання в рамках кримінального провадження цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309, 369-371 КПК України,
слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1