Справа №278/4138/21
14 грудня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
13.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся з вище вказаною заявою, у якій просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788, оскільки має намір звернутись до суду з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирськой області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Оліївської сільської ради Гур'єва Тетяна Вікторівна про визнання незаконним та скасування рішення дванадцятої сесії Оліївської сільської ради №405 від 05.11.2021 року у частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 1822085600:001:2788, скасування рішення державного реєстратора Гур'євої Тетяни Вікторівни про реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1822085600:08:001:2788 за ОСОБА_2 .
Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що у разі відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_2 на користь третіх осіб, її поділу, надання дозволів на забудову буде неможливе або істотно ускладнене виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) - ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, під час розв'язання питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1815564462021 від 26.05.2021 року інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:001:2788 в Державному земельному кадастрі відсутня.
З урахуванням вище викладеного, суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову; ОСОБА_1 не наведено реальних ризиків того, що спірна земельна ділянка може бути відчужена на користь третіх осіб, з метою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, заява ОСОБА_1 не містить чіткого обґрунтування реальних ризиків того, що ОСОБА_3 вчиняє дії по відчуженню спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, з метою утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв'язку з чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-153,353 ЦПК України,-
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Роз'яснити, що позивач не позбавлений права після усунення вказаних недоліків звернутися до суду із заявою про забезпечення повторно на будь-якій стадії розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік