Справа № 167/367/21
Номер провадження 3/167/315/21
14 грудня 2021 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., за участю: секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Ковальова С. В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)
До Рожищенського районного суду Волинської області надійшли матеріали щодо ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №457946 від 30 квітня 2021 року вбачається, що 24 квітня 2021 року о 01 год 30 хв ОСОБА_1 в смт. Дубище по вул. Зеленій, в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Суду пояснив, що вживав алкогольні напої, однак після того як приїхав додому. Вказав, що дійсно був в клубі «Selo» оскільки приїхав забрати свого друга ОСОБА_3 , однак спиртних напоїв не вживав. Зазначив, що коли їхав з вказаного клубу зачепив автомобілем одну з дівчат, що рухалися проїжджою частиною, зупинився з метою запропонувати свою допомогу, однак дівчата, що були разом з потерпілою ОСОБА_4 в грубій формі повідомили, що його допомога не потрібна і він їхав далі. В подальшому він знову повернувся і запропонував свою допомогу, але знову отримав категоричну відмову. Пояснив, що по приїзду додому випив спиртне і ліг спати, а в подальшому його розбудили працівники поліції. Вказує, що зміст пояснень від 24 квітня 2020 року викладав за порадою поліцейських. Разом з цим, зазначив, що виправлення в протокол вносились лише в примірник поліції, всупереч його заяві про необхідність йому скористатися правовою допомогою та присутність його адвоката. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальов С. В. підтримав пояснення, надані його довірителем, та додатково зазначив, що згідно Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, виправлення в протокол вносити заборонено та крім цього при внесені виправлень в протокол щодо зазначення місця події поліцейським не зазначено дату внесення таких виправлень та відсутні пояснення ОСОБА_1 щодо означених виправлень чи вказівка про відмову його довірителем надавати пояснення чи підписувати протокол з виправленням. У зв'язку з наведеним, просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 суду пояснив, що ним на підставі постанови про закриття кримінального провадження було помилково зазначено місце події в даному протоколі в зв'язку з цим було внесено виправлення в протокол серії ДПР18 № 457946 а саме: виправлено «вул. Промисловій у м. Рожище» на «вул.Зелена смт. Дубище». Вказав, що ОСОБА_1 відмовся підписувати протокол з виправленням у відсутності його адвоката.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч. 2 ст. 52 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
За вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за невиконання вимог зазначеного пункту, а саме, за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, за змістом вищезазначеної норм закону, об'єктивну сторону вказаного правопорушення складає саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до суду були надані протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 457946 та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2021 року.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв 24 квітня 2021 року, однак останній стверджував, що це відбувалось після того, як він приїхав додому і поставив автомобіль.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 457946, він був складений 30 квітня 2021 року о 13 год 10 хв, з фабули вміняємого ОСОБА_1 правопорушення вбачається, що таке мало місце 24 квітня 2021 року о 01 год 30 хв на вул. Зелена в смт. Дубище.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2021 року огляд проведено о 03 год 40 хв.
Разом з цим суду не надано доказів часу встановлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 .
Отже, аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.1 ст. 130 КУпАП, а повинні були бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 130 КУпАП, яка серед іншого, встановлює адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Разом з цим, при оцінці наданих суду доказів, суддя бере до уваги, що згідно з п. 7 розд. ІІ Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06 листопада 2015 року №1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Як вбачається з матеріалів справи, вході до оформлення адміністративного матеріалу поліцейським було виправлено у протоколі серії ДПР18 № 457946 місце вчинення адміністративного правопорушення без зазначення дати такого виправлення, підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з унесеними виправлення відсутній, докази відмови ОСОБА_1 від підписання протоколу з виправленнями суду не надані.
Крім цього, суддя зауважує, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 457946 додано копії, а саме: постанови про закриття кримінального провадження від 30 квітня 2021 року, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24 квітня 2021 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2021 року, протокол допиту потерпілого від 24 квітня 2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 25 квітня 2021 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 25 квітня 2021 року, які належним чином не завірені та фотокопії яких, зокрема пояснення ОСОБА_1 від 24 квітня 2020 року погано читабельні.
З наведених підстав вказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та додані до нього матеріали не є належними та допустимими доказами.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Тому, ураховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І. Т. Гармай