14 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 294/220/14-ц
провадження № 61-2051св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідачі: виконавчий комітет Любарської селищної ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Любарської селищної ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету селищної ради за касаційною скаргою ОСОБА_2 і касаційною скаргою представника її представника - ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Шевчук А. В., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Любарської селищної ради Бердичівського району Житомирської області (далі - Любарська селищна рада), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету селищної ради.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 травня 2016 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Любарської селищної ради від 5 грудня 1989 року № 47, від 11 травня 1993 року № 33 та
від 16 червня 1993 року № 36.
Справа переглядалась в апеляційному порядку неодноразово.
Останньою постановою Житомирського апеляційного суду від 12 грудня
2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , скасовано рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 травня
2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У січні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року і залишити в силі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 травня 2016 року.
Крім того, у січні 2019 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року і залишити в силі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10 травня
2016 року.
Ухвалою Верховного Суду від 6 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час
подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
У зв'язку із відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України та наявністю обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду.
З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п'яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України).
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України).
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Любарської селищної ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету селищної ради за касаційною скаргою ОСОБА_2 і касаційною скаргою представника її представника - ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2018 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук